30 серпня 2020 рік, служіння в неділю

Роблячи добро не будемо сумувати – Віталій Савич проповідь

“Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.” (1Ів. 1:7)

“А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.” (Гал. 6:9)

Оскільки Бог затвердив Свої закони для нашого життя, то наші вчинки є або виконанням, або порушенням Його законів.  “…бо їхні діла йдуть за ними слідом.” (Одкр. 14:13) Справи характеризують життя кожної людини і визначають ступінь благословення, або ступінь осуду. “І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім’я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!” (Мк. 9:41) Щодня в різноманітних обставинах Господь надає нам випадки здійснювати добрі справи і наше завдання бути носіями добра і милосердя, щоб бути виконавцем Слова Божого. Амінь! 

 

Серце Саула – Сергій Овчинніков проповідь

“Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч. А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам’ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу. І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє. А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую? І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям. А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той сказав йому: Говори. І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем? І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх. І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах? І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям. А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі. І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою! Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем. І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу. А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві. Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем. І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав. І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе! І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись. А Саул сказав: Прогрішився я! Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму. І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.” (1Сам. 15:11-31)

Непокора Саула коштувала дуже дорого, йому забракло слухняності Божому Слову, за що його було позбавлено трону. Господь наказав нічого не привласнювати з майна ворогів, все знищити, натомість цар почав виправдовувати свій вчинок, обгрунтовуючи що здобич із худоби було звережено для жертвоприношень Богу. “І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою! Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.” (1Сам 15:22-23) Існують речі або ситуації, коли власні міркування і неправильні вчинки можуть призвести до фатальних наслідків, виправити які буде просто неможливо. 

Біблійні принципи духовного збудування:

  1. Частковий послух розцінюється Богом як гріх, а там, де немає послуху, немає довіри і немає любові.
  2. Пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва руйнує не лише особистість, але і служіння. 
  3. Будь-який гріх – це злочин в очах Господа. Саул відчував страх перед народом, що стало однією з причин його падіння, а кого боїтесь сьогодні ви? 
  4. Послух Богу – це не почуття, не знання, це вибір і рішення чинити згідно Його волі незалежно обставин.
  5. Віра – це довіра або навіть повне сподівання, коли ти довіряєш Богу свою долю і життя.

Бог любить нас, Його бажання щоб ми духовно зростали і приносили добрі плоди для Нього. Амінь!

 

Чоловік по серцю Бога – Вадим Матюха проповідь

“І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського. І сказали до нього Ахішеві раби: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої. І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського. І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду. І сказав Ахіш до своїх рабів: Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене? Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?” (1Сам. 21:11-16)

“Для дириґента хору. На «Німа голубка вдалечині». Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Гаті. Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене! Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене! Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені? Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло: слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи… Як чатують на душу мою, так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй? Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені, і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу! На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені? На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?” (Пс. 55:1-14)

Давид – другий цар в історії Ізраїлю; перший з царів, Саул, виявився негідним помазання, і Бог лишив Його престолу. “Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм…” (1Сам. 13:14) Серце Давида було захоплено красою Всевишнього: він вивчав характер Бога, намагався пізнати, що відчуває Бог, прагнув до більшого, ніж до простого дотримання заповідей.

Задамо собі питання: чи я чоловік по серцю Божому? Чи є я тим, хто виконує всі бажання Бога? У складних обставинах відкривається наше серце, стає зрозумілим чим ми живемо, за що вболівамо. Кожен з нас зустрічає проблеми, переживання, що завдають болю, але у Бога ніщо не забуто, навіть, кожна сльоза із наших очей порахована. Тільки в Бозі наша міць, Він обіцяє бути поруч і допомагати у вирішенні будь-яких питань. “Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?” (Рим. 8:31,32)

“Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов.  Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх! Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться! Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте Ім’я Його разом! Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив. Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя! Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив. Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх. Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе! Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають! Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі. Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу! Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро? Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу. Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним! Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк, Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам’ять з землі. Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх. Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає. Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх: Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається! Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного. Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!” (Пс. 33:1-23) Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *