30 серпня 2017 рік, служіння в середу

Чому варто вірити – Анатолій Кліновський проповідь

Презентація теми:

  • «1. Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа: 2. благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! 3. Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. 4. Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.» (2 Петра 1:1-4)
  • «26. За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам! 27. Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий! 28. А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій! 29. Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!» (Від Івана 20:26-29)

Чому варто вірити? Ісус Христос сказав: «…не будь ти невіруючий, але віруючий» (Ів. 20:27) Понад сімдесят років наша країна була в атеїзмі і хоча формально, але вона повернулася до християнства. Які ж є переваги в тому, щоб бути віруючим?

У людини є певні потреби, які необхідно задовольнити щоб мати щасливе життя. Спробуємо назвати їх і проаналізувати, яким чином вони дійсно задовольняються Богом і ніде інакше:

  • Найперша потреба людини –їсти. Як не дивно, але це факт, бо ми в тілі. Якщо людині не має що їсти, їй в голову нічого іншого не приходить. Бог благословляє тих, хто вірність Йому зберігає. Христос не даремно сказав: «Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемосьШукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.» (Мт. 6:31, 33) Бо коли Бог кормить пташечку, коли зодягає квіточку, то хіба Він вас не прокормить чи не зодягне? Варто бути віруючим… Написано: «Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.» (Пс. 33:11) «Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.» (Пс. 36:25)
  • Друга потреба людини – безпека. Щоб себе захистити, особливо люди, які мають великий достаток, наймають велику охорону. А що говорить Господь Своїм вірним? «Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.» (Пс. 33:8)«…бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.» (Зах. 2:12) «А вам і волосся все на голові пораховано.» (Мт. 10:30) Нам не раз здається, що Бог десь там далеко-далекоі Йому до нас немає діла. Пам’ятай Бог ближче до тебе аніж ти можемо собі уявити. Він піклується нами більше навіть того, що вимагає людський розум. Перейнятий нашою долею, життям більше, ніж ми собі можемо уявити і без Його волі нічого не відбувається. Бог не раз допускає випробування і це є благодать. Апостол Павло писав: «А щоб я через пребагато об’явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався. Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене. І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.» (2Кор. 12:7-10)

Часом Господь допускає в життя випробування і, як важливо дякувати, бо це велика Божа милість і поміч, хоча буває дуже тяжко з цим погодитися. Якщо Господь допускає щоб вам спричиняли біль, то це для духовного здоров’я. Пам’ятаєте слугу Єлисея, як він побачив військо, що оточило місто і вигукнув: «Ох, пане мій, що будемо робити? І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!…» (2Цар 6:15; 17)

  • Третя потреба людини – любитиКожна людина потребує взаємної любові. Шукаючи її на землі, вона зустрічає багато розчарувань. А Бог говорить: «…Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!» (Іс. 46:4)«… Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!» (Єрем. 31:3)

Наша проблема в тому, що часом ми шукаємо любов і не там, де можна її знайти. Люди розчаровуються, не знаючи Божих обітниць. Все, що треба для життя є в Ісусі Христі. Павло пише: «ви маєте в Нім повноту…»(Кол. 2:10) Іноді здається, що Бог десь далеко і намагаємося шукати цього забезпечення серед людей, але не знайдемо. Твоя душа настільки велика, що якби навіть всі люди планети любили тебе, все одно вони не змогли б забезпечити, бо душа Божественного походження. Так, як любить Христос ніхто тебе любити не зможе. Не раз нам здається так, добре Христос любить нас, але в Святому Письмі написано, що Бог любить весь світ. На землі сім мільярдів людей і навіть якщо Його любов велика, то скільки мені припаде Тієї любові, якщо її поділити на всіх людей? Пам’ятай, Божа арифметика – не людська. Спасіння залежить на сто відсотків від нас і на сто відсотків від Бога. Тому треба жити так, ніби все залежить від нас, а вірити – ніби все залежить від Бога. Небесний Батько кожного із нас любить так, ніби ми одні у Всесвіті, і крім нас у Нього більш немає кого любити.

  • Якщо людина має їжу, має безпеку, любов тоді вже у неї просипається потреба у досяганні цілі. Яка б висока ціль не була на цій землі, кожна закінчиться цвинтарем. У нас, християн є ціль – небо. І коли переступимо кордон земного життя, тоді тільки розпочнеться дійсне, вічне життя. «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!» (1Кор. 2:9)
  • І остання потреба – вагомість, значимість. Кожна людина хоче бути «кимось», але ніхто не хоче бути шматою, ганчіркою. Серед людей виникають проблеми: кар’єризм, міжусобиці, боротьба за портфелі. Ви маєте висоту в Ісусі Христі і більшої висоти ніде не знайдете. Ніхто вас не пошануєтак, як Господь пошанував. Він зробив кожного, хто вірує Своїми дітьми: синами і дочками. Будьмо сконцентровані на Бозі, бо маємо в Ньому повноту всього, що необхідне для життя. «Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.» (Ів. 14:2,3)«Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його.» (Одкр. 3:21)

Варто вмерти навіть самою жахливою смертю, але не відійти від віри. «…не будь ти невіруючий, але віруючий» (Ів. 20:27) Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *