28 березня 2018 рік, служіння в середу

Приношення – Василь Паламарчук проповідь

Презентація теми:

Тема семінару: «Служіння Богу через фінанси і достаток». Ціль: довести що це служіння має в дійсності духовну сторону, а не тільки матеріальну.

Гроші відіграють важливу роль в житті кожної людини. В Євангелії досить багато має місць, де мова йде про фінанси, достаток. Дві лепти бідної вдови (Мк. 12:42-44), притча про нерозумного багача (Лк. 12:16-21), чоловік з глечиком води, який пожертвував горницею для Ісуса і учнів (Мк. 14:12-16), Юда Іскаріот і тридцять срібняків (Мт. 26:14-16), Ананія і Сапфіра (Дії. 5:1-10).

  • «Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!» (Тит. 3:8);
  • «бо я не вхилявсь об’являти вам усю волю Божу!» (Дії. 20:27);
  • «Бо з’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці… і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці, і чекали блаженної надії та з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса, що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.» (Тит. 2:12-14);

Чому ми маємо жертвувати? Насамперед це плід для Господа.

  • «Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого. Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.» (Тит. 3:13,14);
  • «І знаєте й ви, филип’яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви, що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня. Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.» (Фил. 4:15-17);
  • «А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (Гал. 6:6-10);

Писання говорить, що той хто навчає і той хто слухає має ділитись. Проблема в тому, що ми навчились говорити: даром отримав, даром і віддавай. Як правило, за неофіційною статистикою 1/3 членів церкви утримує всю Церкву, вони готові жертвувати не тільки фінансами, але й часом, можливостями. 

  • «І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель. Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий. Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить? І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть? Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!» (Лк. 16:9-13);

Тож навчимось правильно витрачати кошти! Для того щоб витрачати, треба навчитись їх заробляти, бо є люди які звикають до допомоги.

  • «А ми вам наказуємо, браття, Ім’ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас. Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять. Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли.» (2Сол. 3:6,11,12);

Нехай фундаментом нашого життя буде жертовність, готовність працювати на ниві Господній. Живіть по можливостям, але разом з тим, те що отримали від Господа, використовуйте для Слави Божої.

  • «та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло, і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.» (Лк. 8:2,3);
  • «до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив’язану та з нею осля; відв’яжіть, і Мені приведіть їх. А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.» (Мт. 21:2,3);

Як ви думаєте, ізраїльський народ був бідним, чи багатим? На протязі історії людства вони не були бідними, хоча переживали багато труднощів. Кожен єврей повинен був жертвувати десятину від свого майна. Десята частина йшла не на будову чи ремонт храму, але тільки на служіння левитам і священникам. За підрахунками, одне коліно отримувало більше аніж всі коліна разом заробляли. Навіть за скоєний злочин, єврей повинен був принести жертву перед Бога.  

Двері наших осель мають бути відкритими для інших людей.

  • «Будьте гостинні один до одного без нехоті!» (1Петр. 4:9);

Бог піклується про нас, від нього не приховані наші потреби, Він ніколи не залишить нас, хоча може допускати випробування, труднощі в наше життя.

  • «І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного? Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся? Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно. Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться! Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство. Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить. Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!» (Лк.12:22-34);

Навчимось приймати те, що дає Господь! Бог ніколи не помиляється, Він надмір ніколи не дає. Любов до грошей – протистояння Богу!

  • «Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова. А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме! Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (2Кор. 9:5-7);
  • «І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.» (Кол. 3:17);
  • «І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!» (Кол. 3:23);
  • «Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.» (1Петр. 2:17);
  • «А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських. А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду. А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму.» (1Кор. 16:1-3);

Будьмо жертовними, якщо маємо дітей, то вчимо й дітей!

  • «А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» (Еф. 6:4);
  • «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.» (Прип. 22:6);
  • «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (2Кор 9:7);

Церква дорога! Ми сьогодні маємо перевірити власно себе, легше рахувати чиїсь, не свої гроші. Давайте проаналізуємо, скільки ми набули собі друзів багатством неправедним (Лк. 16:9), скільки послужили Господу? Бог дав нам життя не просто для того, щоб ми витрачали намарно, але щоб жили для Слави Бога Отця!

  • «І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.» (Кол. 3:17)

Живи так, як ніби завтра маєш померти, роби так, як маєш жити тисячу років. Тобто роби по совісті, живи чесно і свято, тому що завтра може і не настати в твоє життя. Нехай Господь благословить нас в ревності послужити Йому всім тим, що маємо, дасть сили і мудрості правильно використовувати час. (Мт. 10:41; 25:33-40) Тож нехай буде прославлене ім’я Господнє. Амінь!

 

За все хвала Богу – Руслан Прохор проповідь

Тексти Священного Писання:

1. (1 Петра 1:21)

«21. Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.»

2. (До Римлян 4:19-21)

«19. І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу, 20. і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, 21. і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.»

Презентація теми:

Незважаючи на обставини, завжди хвали Бога. Якщо Він мовчить, Його мовчання нам про щось говорить. Хтось з мудрих людей сказав: пройде час і прославиш Бога за Його мовчання, що Він зробив не так, як ти хотів, а як було краще для тебе, бо Він благ. Покладай свою надію на Бога, віддавай Йому Славу, бо Він достойний і гідний хвали! Він зробить набагато краще, якщо віддаси свої потреби і труднощі Йому. Хвали Бога навіть тоді, коли все йде навпаки, коли хитається віра від того, що навколо все печально. Як приємно серцю, коли Господь все ставить на свої місця. Коли Він зміцняє віру, бо тільки через Його любов, страждання ми отримали надзвичайно велику милість. Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *