27 вересня 2020 рік, служіння в неділю

Про доброго самаритянина – Сергій Овчинніков проповідь

“І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути? Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш? А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити. А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній? А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його. Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув. Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув. Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього. А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся. Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам? А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!” (Лк. 10:25-37)

Один чоловік, обізнаний у Законі, маючи намір виправдати себе – «показати свою праведність», запитує Христа: “А хто то мій ближній?” І щоб зрозуміти, хто ближній, Спаситель розповідає притчу. Тут розкривається глибокий сенс істини Нового Заповіту, якого варто дотримуватись, щоб мати спільність з Богом. Тут розкривається глибокий сенс істини Нового Заповіту, якого варто дотримуватись, щоб мати спільність з Богом.

Один чоловік, йдучи дорогою з Єрусалиму до Єрихону, потрапив в руки розбійників, які зняли з нього одяг, забрали все, що було у нього, поранили і залишили ледве живим. І йшов один священик тією дорогою, побачив його, проминув. Так само і левит був поруч; поглянув і пішов далі. І тільки самарянин, підійшовши, змилосердився. “І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього. А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.” (Лк. 10:34,35)

  • Священик і левит – це образ Закону Мойсея, який сам по собі не міг вирішити проблему гріха, вилікувати “рани” народу. 
  •  Під милосердним самарянином слід розуміти Самого Ісуса Христа, Який перев’язує рани недужим, зцілює хворих за допомоги олії (викриття) і вина (втіхи, розради).
  • Обіцянка самарянина повернутися для розрахунку витрат – це вказівка на друге пришестя Ісуса Христа на землю, коли Він “віддасть кожному згідно з його ділами”. 

Після цього Ісус Христос запитав законника: “Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам? А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!” (Лк. 10:36,37) Амінь!

 

Слово Боже – світильник нозі моїй – Олександр Руденко проповідь

“На початку Бог створив Небо та землю. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший… І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.” (Бут. 1:1-5,16-18)

Призначення світла, будь-якого світильника – освітлювати. Що це означає? Освітлювати – значить: робити невидиме видимим, неясне ясним, сприяти зросту. Для освітлення досить навіть невеликого світильника. Псалмоспівець проголошує, що Слово Боже є “світлом” і “світильником”. “Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.” (Пс. 118:105) 

Що ж ми бачимо при світлі цього духовного “світильника” – Слова Божого? Оскільки, увесь світ знаходиться у темряві гріха, ми покликані постійно наповнюватись Словом для того, щоб:

  • мати надійний орієнтир (правильне бачення у обставинах); “І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях…” (2Петр. 1:19)
  • знаходити відповіді на життєво важливі запитання; Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання…” (Прип 6:23)
  • мати тверду основу в житті, переконання; “Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!” (Іс. 5:20)

Бог є джерелом істини для людини. Тому, окрім Нього ніхто не має влади її встановлювати. “Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку… І життя було в Нім, а життя було Світлом людей… Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.” (Ів 1:1-2,4,9)

“І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми. Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.” (Мт. 5:1-16)

Кожен, хто приймає Ісуса Христа особистим Спасителем, досліджує і виконує Його Заповіді, світло істини спалахує в серці. Життя і вчинки такої людини стають добрим свідоцтвом для оточуючих. Амінь!

 

Закони посіву і збору частина 1 – Артем Ковпак проповідь

Усе, як в духовному, так і в фізичному світі живе за законами, які встановив Бог. І ці закони ніколи не змінюються. “усі за Твоїми судами сьогодні стоять…” (Пс. 118:91)

  • “І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так. І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.” (Бут. 1:11,12)

Закон № 1. Те, що ми сіємо, буде визначати нашу жниву в майбутньому. Бог створив людину за Своїм образом, наділивши її вільним вибором. Непокоряючись Богу, людина страждає від власних вчинків, іноді звинувачуючи Його у своїх проблемах. 

Відмінність духовних законів в тому, що тут чимало залежить від нас. Якщо ми виконуємо свою частину – Бог виконує свою. Отже, приділяймо час для Господа, щоб бачити Його дію у власному житті.

“Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.” (Гал. 6:7,8) 

Закон № 2. Закон примноження свідчить про могутність і велич Всевишнього. “І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.” (Бут. 26:12) Як із маленького насіння виростає нова рослина, так і від наших вчинків залежить якість майбутнього благословення. Отже, докладаймо зусилля щоб сіяти лише те, що дасть правильні результати. “Хто сіє з слізьми, зо співом той жне…” (Пс. 125:5)

Нехай благословить Господь проаналізувати свою систему цінностей, переглянути своє ходження з Богом і продовжувати сіяти у своє серце, оточуючих Слово Живого Бога. Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *