26 серпня 2018 рік, служіння в неділю

Про послух Богові – Владислав Гаврилюк проповідь

«І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння, і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.» (Євр. 5:8-10) Тема про послух не є популярною, бо світська ідеологія проголошує що ти незалежний, ти господар власного життя, в тебе повинно бути краще, ніж у інших. Біблійний погляд на данну тему є протилежним. Дух Святий через ап. Павла говорить: «Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (Гал. 5:1) Найяскравіші приклади послуху і непослуху ми знаходимо в Біблії.

Біблійні герої, які слугують прикладом непослуху Богові:

  • Адам; «І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.» (Бут. 3:17-19); Непослух однієї людини абсолютно змінив історію ВСЬОГО людства в наступних поколіннях.
  • Саул; «І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє. А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую? І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям. І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?… І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою! Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем. І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу. А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві. Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем. І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав. І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!» (1Сам. 15:13-15, 19, 22-28) Трагічний вчинок царя Саула назавжди змінив історію наступних поколінь. Через деякий проміжок часу його рід було повністю знищенно.
  • Сотник Юлій; «А як часу минуло багато, і була вже плавба небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити, говорячи їм: О мужі! Я бачу, що буде плавба з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу й корабля, але й для наших душ. Та сотник довіряв більше стерничому та власникові корабля, ніж тому, що Павло говорив. А що пристань була на зимівлю невигідна, то більшість давала пораду відплинути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітрам із півдня та з півночі. А як вітер південний повіяв, то подумали, що бажання вони досягли, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту. Але незабаром ударив на них рвачкий вітер, що зветься евроклідон. А коли корабель був підхоплений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й понеслися. І наїхали ми на один острівець, що Клавдою зветься, і човна насилу затримати змогли. Коли ж його витягли, то засобів допомічних добирали й корабля підв’язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітрила, і носилися так. А коли зачала буря міцно нас кидати, то другого дня стали ми розвантажуватись, а третього дня корабельне знаряддя ми повикидали власноруч. А коли довгі дні не з’являлось ні сонце, ні зорі, і буря чимала на нас напирала, то останню надію ми втратили, щоб нам урятуватись…  А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, і обминули б були ці терпіння та шкоди. А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля. Бо ночі цієї з’явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу, та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе. Тому то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано. І ми мусимо наткнутись на острів якійсь.» (Дії. 27:9-26) 

Наш непослух, або послух Богові може вплинути на історію держави, громади, сім’ї, нащадків, особистого майна.

Біблійні герої, які слугують прикладом послуху Богові:

  • Ной; Якби не Ной, історія людства закінчило своє існування. «І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм. І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив. Але Ной знайшов милість у Господніх очах. Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив. І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета. І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством. І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі. І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі. Зроби собі ковчега з дерева ґофер… А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі! І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою. І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою…» (Бут.  6:6-14, 17-19)
  • Апостол Павло; Через Павла велика кількість язичників почуло Благу звістку, було засновано багато Церков на території Римської імперії. Історію його навернення можна дослідити в 9 розділі Дії Святих Апостолів. «А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика, попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв’язати й привести до Єрусалиму. А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його, а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити! А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили. Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив… І за руку його повели й привели до Дамаску. І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив. А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи! Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться…» (Дії. 9:1-11)
  • Ісус Христос; «І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння, і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.» (Євр. 5:8-10) Навіть Ісусові на землі потрібно було навчитися послуху Богові.

Коли в життя приходять страждання, можливо це для того, щоб ми навчилися серцем чути голос Божий, навчились послуху. «…Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній…» (Мт. 21:28-31) Через непослух Богові ми, християни, не можемо виконати Божу волю. Дух Святи через Павла говорить:

  • «Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.» (1Кор. 11:3);
  •  «Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.» (Еф. 5:22-24);
  •  «Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!» (Кол. 3:20);

Наше ставлення до Божих заповідей має вплив в першу чергу на нас, наше оточення, насліддя. Подібно до сина, який покаявся і пішов працювати (Мт. 21:28-31), ми можемо прийти до Бога з покаянням і отримати милість. Розкаяння допомагає виконати Божу волю. Тож будьмо чутливими до голосу Духа Святого!

Нехай Господь благословить тих, хто відгукнулися на Його заклик працювати в винограднику. «І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!» (Іс. 6:8) Слухання Бога та послух Йому є запорукою благословінь у ВСІХ сферах життя. Амінь!

 

 

Знайди свою драхму – Сергій Вознюк проповідь

Презентація теми:.

Чому ми ходимо до Церкви? Одна з причин – пошук і отримання знань. Існує певний конфлікт в громаді, хтось підтримує знання, тримаючись думки що знання приближують, відкривають Бога, хтось тримається думки що знання надимає людину. (1Кор. 8:1) Ми, християни, повинні остерігатись “голого” знання, яке надимає людину в особистих очах. Ми маємо тягтись до пізнання, тому що знати що Бог є любов це одне, але пережити Бога любові це зовсім інше, відбувається внутрішня переміна серця. Нам потрібні знання, ми не повинні боятись знань. Креаціонізм – віра в те, що світ в цілому, людство та різні форми життя на Землі створені Богом.

«Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде? А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму! Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.» (Лк. 15:8-10)

«Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш, щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму, якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання…»  (Прип. 2:1-5)

Чи бажаєте ви отримувати богопізнання? Богопізнання – дар Божий, це процес! Богопізнання – це процес, який неможливий без одкровення, тому ми, християни, покликані освячуватись через Слово і молитву. Бог відкриває Себе, тож будьмо вдячними і слухняними!  «знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха…» (Рим. 6:6) 

Притча про загублену драхму – одна з притч Ісуса Христа. Драхма, про яку йде мова в цьому уривку, була дрібною срібною монетою, вагою 4,25 грама. Драхма лише срібна монета, а наша душа – вічна, і для Бога ми дорогоцінність. Притча повинна стати для нас прикладом і повсякчас нагадувати нам, щоб і ми каялися за свої гріхи і більше не грішили. Слова Господнє вчить що не можна відноситись до Божої справи безпечно, недбало… Треба пильнувати за духовним станом серця. Освячення – це тривалий процес, який потребує зусиль з нашої сторони.

Пошук… Шукає Бог, шукає диявол, шукають фарисеї… Якщо Церква Ісуса Христа не шукає, то з кожним роком вона бути слабшати. Ми покликані виконувати велике доручення Ісуса Христа, навертати людей до Божого Царства. «І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!» (Мк. 16:15-18)

«Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ?» (2Хро. 1:10) Подібно до Соломона, просімо у Бога мудрості і знань щоб нести благословіння! Богопізнання без прикладання зусиль не приходить! Кожен християнин покликаний зодягатись в характер Ісуса Христа. Мета Духа Святого відобразити Христа, понести Євангеліє.

Засоби Божественного пошуку загубленої драхми: 

  • Зусилля; Потреба і прикладання зусиль в пошуку богопізнання – запорука благословіння.
  • Світло; Світильник представляє важливий засіб Божественного пошуку. Це, безумовно, могутнє Боже Слово. Воно здатне освічувати потаємні, занедбані куточки серця. «Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.» (Пс. 118:105) Нехай процес богопізнання стане образом життя!
  • Віник (мітла); Яке значення відіграють сьогодні для вас сучасні засоби зв’язку (інтернет, гаджети)? Віник – це певні людські зусилля для подолання гріховних перешкод.

Не будьмо подібними до людей, про яких писав ап. Павло до громади Ефесу: «вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець…» (Еф. 4:18) Слово Боже закликає: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його…» (Іс. 55:6) Амінь!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *