24 липня 2020 рік, служіння в п’ятницю

Послання до євреїв 7 розділ – Вадим Матюха, вивчення Божого Слова

“Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив. Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру. Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди. Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон. Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав. І без усякої суперечки більший меншого благословляє. І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе. І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини. Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.” (Євр. 7:1-10)

Відчуження між людиною і Богом, що виникло внаслідок скоєного гріха, не могло бути усунуто. Проблема полягала в тому, що ніякі зусилля священства і ніякі жертви не могли відновити зруйновані стосунки між людиною і Богом. Тому автор послання до Євреїв і стверджує, що виникла необхідність в новому, іншому священстві, і в новій більш ефективній системі жертвопринесення. Автор бачить в Ісусі Христі Того Єдиного Первосвященника, Який може відкрити людям доступ до Бога, називаючи священство Ісуса священством за чином Мелхиседека, що засноване на Божій клятві. “Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.” (Пс. 109:4)

Ім’я Мелхиседек в буквальному перекладі означає цар справедливості, або, цар правди. Салім значить мир (спокій), тобто, Мелхиседек – також цар миру. Священне Писання замовчує інформацію про його родовід, початок або закінчення його свящества. Отже, у нього не було ні початку, ні кінця днів, а його священство триває вічно.

Левій сам сплатив десятину Мелхиседеку. Він припадав онуком Авраама і тому знаходився в його стегнах, у момент, коли Авраам платив десятину. Мелхиседек благословив Авраама. Благословення завжди дає вищий. Отже, Мелхиседек стояв вище Авраама, хоча Авраам був засновником іудейського народу і йому були дані обітниці Божий. Таким чином, Мелхиседек займав найвище становище.

“Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?” (Євр. 7:11) Тільки через Кров Ісуса Христа людина стає вільною від полону гріха. “Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.” (Ів. 8:36) Зазвичай священик спершу повинен був приносити жертви за свої власні гріхи, перш ніж він міг принести жертви за інших. Ісус Христос новий Первосвященик, Він приніс одну досконалу жертву, яку не потрібно більше повторювати, тому що вона навічно відкрила людям доступ до Бога.

“Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону… І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик, що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя. Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.” (Євр. 7:12,15-17)

Відповідно до закону, всі священики повинні були бути з коліна Левія; Ісус же походив з коліна Юди. Це показує, що колишня система була скасована і замінена новою. Священики Старого Заповіту були смертні; тепер же прийшов священик, який буде жити вічно.

“Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога. І поскільки воно не без клятви, вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим, то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!” (Євр. 7:19-22) Ісус виступає гарантом того, що ми отримаємо усі обітниці Божі; Він бере усю відповідальність за нас у питаннях боргу, провини, якщо залишаємось вірними Йому… 

“то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту! І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм, але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись. Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса…” (Євр. 7:22-26) 

Наприкінці 7 розділу, автор розкриває характер Ісуса Христа:

  1. святий
  2. непричетний до зла
  3. невинний
  4. відділений від грішників
  5. був піднесений вище небес 

“Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса, що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе. Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!” (Євр. 7:26-28) Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *