24 червня 2018 рік, служіння в неділю

Як отримати  життя вічне? – Олександр Захаров проповідь

Тексти Священного Писання:

1. (Від Марка 10:17-22)

«17. І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати? 18. Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. 19. Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір. 20. А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку. 21. Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста. 22. А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!»

Презентація теми:

Коли Бог торкається серця – відбувається переміна. Бога бажає говорити з кожним серцем через Своє Слово, молитву.  «Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець…» (Євр. 3:7,8) 

  • «І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях…» (2Петр. 1:19);

Багатий юнак був глибоко зворушений словами Христа і досконалими чудесами зцілення, і Йому захотілося стати одним з Його учнів, але йому не вистачало одного – він потребував любові Божої в своєму серці. (Мф. 19: 16–29; Мк. 10: 17–30; Лк. 18: 18–27) Божий Закон був досконалий, не в одного з народів і подібного не було, тому що Сам Господь дарував його. Виконавши всі постанови Божого Закону, Христос дарував нам спасіння. «Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений.» (Рим. 10:13) Усе, що сьогодні нам потрібно, — це віра в те, що Його викупної жертви достатньо, щоби Бог із милості Своєї й по нашій вірі в Христа пробачив наші беззаконня.

Принципи Ісуса Христа щодо юнака:

1. Викрив серце вказавши причину, яка перешкоджала отриманню вічного життя;

  • «Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.» (2Тим. 4:3), – застерігає Боже Слово.
  • «Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці! Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут! Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо…» (Єрем. 7:3-5);

2. Побуджував робити добро;

 Слово Господнє закликає творити добро ближнім, тим хто має в цьому потребу. «І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!» (Лк 12:19)

3. Закликав іти за Собою, взявши хреста;

Ісус нікого не примушує за ним іти. Він сказав: хто хоче, бери свій хрест і слідуй за мною. А як ми слідуємо за Христом сьогодні? Умовою слідування за Христом є прагнення людини бути схожою на Ісуса Христа у вчинках, а не тільки на словах. Христос полюбив світ і закликав чинити так, як Він любив, не звертаючи увагу на обставини.

  • «Слово, що було до Єремії від Господа за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, говорячи: Іди до дому Рехавітів, і будеш говорити з ними, і введеш їх до Господнього дому, до одніїї з кімнат, і напоїш їх вином. І взяв я Яазанію, Єреміїного сина, сина Хаваццініїного, і братів його, і всіх синів його та ввесь дім Рехавітів. І ввів я їх до Господнього дому, до кімнати синів Ханана, сина °єдаліїного, Божого чоловіка, що була при кімнаті князів, що над кімнатою Маасеї, Шаллумового сина, який пильнував порога. І поставив я перед синами дому Рехавітів келіхи, повні вина, та чаші, та й сказав до них: Пийте вино! А вони відказали: Не будемо пити вина, бо наш батько Йонадав, син Рехавів, наказав нам, говорячи: Не пийте вина ані ви, ані ваші сини аж навіки! І не будуйте дому, і не сійте, і не засаджуйте виноградника, і не майте їх, але сидіть у наметах по всі ваші дні, щоб жити довгі дні на поверхні землі, де ви мандруїте! І послухалися ми голосу нашого батька Єгонадава, Рехавового сина, про все, що він наказав був нам, щоб не пили вина по всі наші дні ми, наші жінки, наші сини та дочки наші, і щоб ні будувати домів для нашого пробування, а виноградник і поле та насіння не будуть наші. І осіли ми в наметах, і послухалися, та й зробили все, що наказав нам наш батько Йонадав. І сталося, коли Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов був на цей Край, то ми сказали: Ходіть, і ввійдемо до Єрусалиму перед військом халдеїв та перед військом Араму. І осілися ми в Єрусалимі.» (Єрем. 35:1-11)

Коли серце приліплюється до земного, матеріального, втрачається зв’язок з Богом. Йти за Христом – це платити ціну! «Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.» (Мт. 19:23) Нехай допоможе Господь зберігати своє серце в чистоті і святості, щоб коли прийде час взяття Церкви від землі, ми увійшли в її число. 

Нехай ім’я Ісуса Христа буде прославлене, амінь!

 

Тримайся міцно за Бога – Олександр Бубнов проповідь

Тексти Священного Писання:

1. (Книга Суддів 5:1-5)

«1. І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи: 2. Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став, поблагословіте ви Господа! 3. Почуйте, царі, уші наставте, князі: я Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля! 4. Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою. 5. Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля.

2. (Від Івана 20:11-16)

«11. А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. 12. І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло… 13. І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали… 14. І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус… 15. Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! 16. Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!»

Презентація теми:

Господь пообіцяв нам: Не покину тебе і не залишу тебе! Його їм’я прославляється незважаючи на те, яке місце визначено для людини у вічності, або в раю, де радість і спокій, чи в вічні муки аду. Чому? Тому що Бог все зробив для того щоб людина була в раю, віддавши Сина Свого на смерть. Людина, будучи створеною за образом Божим, наділена вільною волею. Тому людина приймає рішення особисто. «Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.» (1Ів 4:4), – говорить ап. Іван.

Важливо мати істинні, особисті стосунки з Богом, не жити мертвою релігією. Приходячи в Дім Божий, метою повинно стати єднання з Богом в Дусі Святому.  «Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля.» (Суд. 5:5) Можливо вже довгий час ви приносите перед Бога молитви за рідних, близьких і здається що нема перемоги, але у Бога не все свій час.

Коли Дух Святий живе у серці, Божий Закон стає приємним. Як важливо довірити своє життя Богу, жити і планувати згідно Його волі. «Милосердя бо ставиться вище за суд.» (Як. 2:13) Господь обіцяв що ніколи не покине тих, хто залишається вірним Його Слову. Нехай обставини життя ніколи не стануть перешкодою у відносинах з Богом.

Нехай ім’я Ісуса Христа буде прославлено, амінь!

 

Бог хоче спілкуватись індивідуально – Ростислав Шкіндер проповідь

Презентація теми:

Чи говорить Бог з нами сьогодні?  Бог насправді говорить з людьми на протязі існування людства. Яким чином?

По-перше, Бог говорить з нами через Своє Слово. Книга Біблія – дивовижний приклад співпраці Бога і людини. Вся Біблія є богонатхненною (2 Тим. 3:16,17), святі мужі Божі були керовані Духом Святим щоб написати її. «Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.» (2 Петр. 1:21) Авторами Біблії є, щонайменше, 40 різних авторів. Слово Боже дане нам для практичного настановлення у всіх вимірах нашого життя. «…Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.» (Ів. 14:6), – говорить Ісус Христос. Перед тим, як Бог дав людству Своє Слово, Він дав загальне одкровення. «Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання…» (Рим. 1:20) Досліджуючи будову Всесвіту і її складові, можна логічно прийти до висновку, Бог існує.

По-друге, Бог говорить з нами через відчуття, совість, думки. «За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого…» (Пс. 26:8) Давид чув голос Божий, але хтось може сказати, що це голос совісті. Звісно, якщо оцінювати наше життя, совість – це Божий суддя в нас, потрібно берегти її чистою, доброю як обіцяли в день водного хрещення. Совість повинна працювати виключно по Біблійним принципам, не по традиціях, постановах. Ап. Іван говорить: «бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!» (1Ів. 3:20) Для Бога дорогоцінна наша душа, наше серце, наше єство…  Псалмоспівець Давид мав особистий досвід єднання з Богом в Дусі Святому. «Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм, аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!» (Пс. 131:3-5)

По-третє, Бог говорить з нами через пророче слово. «Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків…» (Євр. 1:1) 

  • «1. І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого, 2. та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твої, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас… 3. І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо. 4. І промовив до них пророк Єремія: Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас. 5. А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій. 6. Чи добре й чи зле, ми послухаїмося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаїмо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого. 7. І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнї слово до Єремії. 8. І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого, 9. та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице: 10. Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб’ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам. 11. Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки! 12. І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі. 13. А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого, 14. кажучи: Ні, ми підемо до їгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуїмо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти, 15. то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруїте свої обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там, 16. то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув їгипетськім краї, а голод, якого ви лякаїтесь, пристане до вас в Єгипті, і там ви повмираїте… 17. І станеться, всі люди, що звернули свої обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них… 18. Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллїться лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця… 19. Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг! 20. Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, і ми зробимо. 21. І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас. 22. А тепер знайте напевно, що повмираїте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями…» (Єрем. 42:1-22);  1. І сталося, як Єремія скінчив говорити до всього народу всі слова Господа, Бога їхнього, всі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній, 2. то сказав Азарія, син Гошаїн, і Йоханан, син Кареахів, та всі бундючні люди, кажучи до Єремії: Брехню ти говориш! Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, 3. то тебе намовив проти нас Барух, син Нерійїн, щоб віддати нас у руку халдеїв, щоб повбивати нас, і щоб вигнати нас до Вавилону… 4. І не послухався Йоханан, син Кареахів, і всі військові зверхники та ввесь народ Господнього голосу, щоб сидіти в Юдиному краї. 5. І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники всю Юдину решту, що вернулися від усіх народів, куди були вигнані, щоб замешкати в Юдиному краї, 6. мужчин та жінок, і дітей та царських дочок, і всяку душу, що Невузар’адан, начальник царської сторожі, позоставив був із Єедаліїю, сином Ахікама, сина Шафанового, і з пророком Єреміїю та з Барухом, сином Нерійїним, 7. і прийшли до їгипетського краю, бо не послухалися Господнього голосу, і прийшли до Тахпанхесу.» (Єрем. 43:1-7);
  •  «1. А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте. 2. І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити, 3. і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег, 4. то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я! 5. І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав .Вернися, лягай. І він пішов і ліг. 6. А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай. 7. А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово. 8. А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока. 9. І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце. 10. І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!» (1Сам. 3:1-10);

Це мистецтво, навчитись слухати і відчувати Божий голос в своєму серці. Господь налаштовує наш розум для розуміння Його волі, тому важливо мати здібність вирізняти голос Духа Святого серед інших, мати серце, яке керується Духом Святим. «Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі…» (Рим. 8:14)

  • «1. А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика, 2. попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв’язати й привести до Єрусалиму. 3. А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його, 4. а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? 5. А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! 6. А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити! 7. А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили. 8. Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив… І за руку його повели й привели до Дамаску. 9. І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.» (Дії. 9:1-9);

Боже дай нам серце, яке чує Тебе (Мт. 15:8), очі, які бачать (Мк. 4:12) та чутливість до Духа Святого, амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *