23 вересня 2018 рік, служіння в неділю

Надія лише на Бога – Артем Ковпак проповідь

Презентація теми:

«Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.» (Авак. 2:1)

«І було мені слово Господнї, говорячи: Що ти бачиш, Єремії? А я відказав: Я бачу мигдалеву галузку. І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно.» (Єрем. 1:11,12)

«благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила[1] пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою[2]. Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.» (2Петр. 1:2-4)

 Зазвичай, досліджуючи даний уривок тексту (2Петр. 1:2-4), ми звертаємо увагу тільки на першу частину вірша і, коли в життя приходить важкий час, не завжди очікування здійснюються згідно написанного. У другій частині вірша, ап Петро підкреслює, що богопізннання є невід’ємною частиною для отримання благословіннь, обітниць від Небесного Отця. «І сказав мені Господь: Ти добре бачиш…» (Єрем. 1:12) Тож нам варто проаналізувати своє бачення стосовно пізнання Бога. Прийнявши вірою Ісуса Христа, починається процес Богопізнання. Маючи першу любов до Бога, християнин на прохання отримує відповідь бо свою надію покладає лише на Божу милість, але проходить певний проміжок часу і, християнин починає розуміти, що його очікування незавжди задовольняються. На багато питань відсутня Божа відповідь! Слово Господнє свідчить, що благодать – незаслужена милість Бога, що дає нам свободу від гріха і сили жити переможним життям в Ісусі Христі. «дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри…» (Євр. 12:2) Покладання надії на Бога – великий крок віри. Якщо дивитися на маленьких дітей, можна помітити наскільки сильно вони покладають свою надію на батьків, навіть не усвідомлюючи цього. Це великий приклад для нас, християн, як покладати свою надію на Небесного Батька! Через Жертву Ісуса Христа ми можемо наближатись з відвагою до престолу Небесної благодаті і там отримати милість і для своєчасної допомоги знайти благодать та прощення гріхів. 

Освячення – невід’ємна частина богобійного життя кожного християнина. Роблячи гріх, людина добровільно відчиняє двері серця для диявола. Через відсутність покаяння, Бог неможе повноцінно діяти. І ап. Яків закликає: «Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.» (Як. 4:7) «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.» (Фил. 4:13), – стверджує Павло. Йдучи тернистим шляхом, християнин може чинити гріх… Але Слово Господнє свідчить: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.» (1Ів. 1:9)

Чи завжди ми зосередженні тільки на Ісуса Христа? Як з приводу сумнівів коли обставини життя спонукають до дій?

«А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали… А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!… І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?» (Мт. 14:25-31)

Особисті взаємовідносини з Богом – основа істинного, богобійного життя. Ціль християнина своїм життя показати світу Сина Божого Ісуса Христа. «Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.» (2Петр. 1:3)

Незважаючи на життєві обставини, нехай наша увага завжди буде зосереджена на Небесних цінностях. Богопізнання для кожного християнина є великим привілеєм, тож докладемо максимум зусиль щоб бути ревними працівниками на Його ниві. «Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.» (2Кор. 3:18) Мета справжнього християнина – прагнення стати схожим на Христа. Амінь!

 

Глина в руці Бога – Олександр Захаров проповідь

Презентація теми:

«У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім.» (Мт. 3:12)

Тільки те, що насадив Господь буде Його уділом. Випробування не зможе завдати шкоди якщо основа віри є істина, не омана. Нехай допоможе Господь бути Його пшеницею, яку Він збере до засіків. Через прагнення більше пізнавати Небесного Отця, в життя приходить Його благословіння для збудування. «І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.» (Фил. 4:7)

«Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи: Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуїш слова Мої. І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі. І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити. І було мені слово Господнї, говорячи: Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви! Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,  та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому. А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити, та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.» (Єрем.18:1-8)

Своїми зусиллями придбати спасіння від вічної загибелі неможливо. Тільки по милості Божій,через викупну жертву Ісуса Христа, ми можемо наближатись до Бога. У біблійному тексті, який ми прочитали спочатку (Єр. 18:1-8), Бог порівнює людини з глиною в руці гончаря. Ми – матеріал в Божих руках. Глина дуже жорстка і не може бути відразу застосована гончарем для виготовлення посудини. Перш ніж створити посудину з глини, гончар повинен вміло розминати або місити її до тих пір, поки вона не стане м’якою і пластичною в його руках, додаючи воду. Формування судини відбувається на кружалі. Гончар обома руками формує сосуд, придаючи певну форму. Наступна стадія – випал в печі… Будь-яка посудина може мати гарний вигляд, мати правильну форму, але якість посудини набагато важливіше. Бог формує нас для того, щоб ми приноси добрий плід для Божого Царства. «Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.» (Ів. 6:44) Тільки по великій милості Бога ми отримали спасіння і надію на вічне життя. «Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.» (Як. 1:18) Господь Духом Святим звершує Свою роботу. Для Бога головне не справи, які ми робимо, а якою посудиною ми є! Випробування…Життя Йосипа було складним, але Бог використав його для Своєї Слави. Величезне випробування, яке прийшло в його життя, незмогло зламати віру в істинного Бога. 

«Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.» (Зак. 32:2)

«Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.» (Єрем. 2:13)

«Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.» (1Петр. 4:12)

Бог посилає випробування в наше життя для очищення, освячення. Тільки після переплавки Він може використовувати нас для Своєї праці. Нехай буде Ім’я Господнє Благословенне! Амінь!

 

Три відкриття пророка Ісаї – Олександр Шилин проповідь

Презентація теми:

«Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм. Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав. І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його! І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом! Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота! І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника. І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений. І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!» (Іс. 6:1-8)

Пророко Ісая виконув свою місію, пророкував народу, але щось відбулось в його житті. Необхідна була зустріч з живим і святим Богом. Подібне відбувається і в нашому житті. Ми ходимо в Церкву, можливо служимо для народу, але наповнення, Божої радості бракує…

Відкриття пророка Ісаї:

  • Присутність Божа;

«Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі…» (Іс. 6:1) Ісая переживав особливі відчуття, коли ввійшов в присутність Бога, бо відкрився новий світ. Чи докладаємо зусилля для того, щоб з’єднуватися з Ним? Як з приводу читання Слова, особистої молитви… Заради кого ми приходимо в Божий дім? Взагалі, чи шукаємо Бога? Коли Дух Святий торкається серця, змінюється бачення, мир наповнює серце. 

  • Визнання особистих помилок перед Богом;

«Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий…» (Іс. 6:5) Ввійшовши в присутність Божу, пророк усвідомив свій гріховний стан. Він визнав свої помилки і отримав милість. Чи визнаємо ми свої помилки перед Бога, ближнім? Нетільки погані вчинки, а навіть і думки можуть бути злочином перед Богом. Допоможи Господь вчасно аналізувати себе і діяти щоб небуло наслідків! Бог очікує покаяння!

  • Покликання на ниву Господню;

«І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!» (Іс. 6:8) Перебуваючи в неправильному положенні перед Богом, неможливо виконувати Його роботу гідно! Гріх стає перешкодою… Сьогодні ще є час прийти з покаянням перед престол благодаті щоб отримати прощення.

Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *