22 лютого 2017 рік служіння в середу

Признание в любви – Анатолій Кліновський проповідь

Тексти Писання:

1. (Ісая 49:13-16)
«13. Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими! 14. І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув… 15. Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе! 16. Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсідипередо Мною.»

Презентація теми:
Бог створив людину створив на Свій образ і подобу, ітимзалишивчасткуСвоєї особи. «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою…» (Буття 1:26) Господь створив нас щоб ми спілкувалися з Ним. Бог дуже сильно цінує спілкування з людиною, і хто обирає спілкування з Богом, той стає схожий на Нього. Це є великою цінністю для християнина, Бог заплатив ціну життям Власного Сина. Коли гріх увійшов у людську природу, людина стала духовно мертвою і тому віддалилися від Бога. Дух людини більше не міг спілкуватися з Духом Господа, як раніше, і зв’язок між людиною і Богом була порушена. Але у Своїй великій любові до людства Господь пожертвував Своїм Сином, Який Своєю смертю спокутував гріхи людей; і зараз всі, хто вірить в Ісуса Христа як свого Спасителя, духовно відроджені. Зв’язок людства з Богом поновивився через Христа. Спілкуючись з Господом, ми все більше переконуємося, що Він вірний і ми можемо покладатися на Нього. Пізнання мудрості і доброти Його планів породжує у нас бажання підкоритися Його керівництву. Час, проведений у спілкуванні з Господом, стає для нас бажаним і необхідним.
Коли християнину здається що Бог його покинув:
• Гріх-непокора Божому Закону. Коли християнин робить злочин перед Богом в нього з’являються думки що Господь залишив, покинув його. Якщо людина стає на шлях гріха це є велика небезпека, гріх бере владу над людиною і тільки Бог може дати звільнення. Господь не покидає людину до тих пір поки в людині є шкода за свої вчинки. «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.»(Об’явлення 3:20)
Християнин, який бореться з гріхом і буває уражений ним, але продовжує боротьбу – кається, просить прощення і допомоги від Бога, то він – справжній воїн Христа. У боротьбі з гріхомвінздобуваєчималодуховнихскарбів, яких не міг бинадбатиіншимзасобом.

• Для чого в життя християнина приходить хвороби? Чому трапляється так, що хворіємо саме ми, а не хтось інший?
Не всі хвороби можна пояснити лише способом життя, гріхами або шкідливими звичками. Прикладом є проказа Йова, вона не була наслідком його гріхів, але випробуванням віри. Апостолу Павлу Бог посилав хворобу для полегшення для утримання від гріха: «І щоб я через пребагато об’явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.» (2 до Коринтян 12:7)
Також іноді Бог посилає хворобу щоб було прославлене Його Ім’я: «3. Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!… 4. Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею. (Від Івана 11:3-4) «І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.» (Від Івана 11:45)
Ще одна причина, чому в життя християнина приходять хвороби -Бог бажає виховати в нас співчутливість, милосердя до людей. ЖиттяІсуса Христа є великим прикладом для нас. Отож пам’ятаймо завжди, якою дорогою ціною, ціною Жертовної Крові Ісуса Христа, ми є викуплені з рабства гріха і вічної смерті. Він заради тебе і мене пішов на неймовірні муки, тому згадуймо Його жертву і завжди дякуємо Йому. ЦінуймоБожулюбов, як найбільший скарб свогожиття, наповнюймо нею свою душу, щоб вона приносила нам справжнюрадість і щастяйдучи на життєвому шляху.

Пам’ятай Бог зацікавлений твоєю долею, Йому не байдуже що ти переживаєш, які думки наповнюють твоє серце. Він поруч, і Він завжди допоможе тобі! «15. Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!» (Ісая 49:15)Як важливо стати під заступництво Бога і увійти в Його спокій. Нас не повинні руйнувати страждання, ми повинні навчитися покладати надію на Бога і перебувати в спілкуванні з Ним. Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *