20 лютого 2019 рік, служіння в середу

Живи істиною – Микола Овсійчук проповідь

Презентація теми:

«було Господнє слово до нього, говорячи: Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе. І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап’юся. І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку! А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з’їмо ми, та й помремо… І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім. Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі. І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні,
дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що говорив через Іллю…І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх правда!» (1Цар. 17:8-16, 24) Жінка повірила і зробила по слову Ілії. А чи змогли б ми так вчинити? Чи вистачило б нам віри?

Істина Божа – це те, що ми не зможемо потримати в руках. Істина – це Божа, не людська робота. Живемо істиною, щоб  ім’я Господнє було прославлене через наше життя. Амінь!

 

Свідоцтво сестри Оксани

 

Свідоцтво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *