15 лютого 2019 рік, Свято Стрітення

Роби добро завжди – Андрій Кравчук проповідь

Презентація теми:

  • «Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.» (Лк. 2:36-38)
  • «То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.» (Гал. 4:18)

Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа – християнське свято, що встановлено на четь першого виходу Ісуса Христа людству. На сороковий день після народження, його батьки Йосип та Марія принесла Божого Немовля в Єрусалимський храм, щоб подякувати Богові за Його появу та принесення жертви згідно закону. Євангеліє звертає нашу увагу на те, що лише двоє людей помітили Спасителя людства – Анна з племени Асирова, Симеон. Важливо зауважити, згідно історії Ізраїля, плем’я Асирова належало до Ізраїльського (столиця Самарія), не Іюдейського царства (столиця Єрусалим). Мабуть не одне покоління пророчиці Анни були вірними послідовниками Божого Закону. Згідно прочитаного тексту виникає питання, а Хто спонукував Анну робити благословенну справу? Сам Бог, бо Він бачив серця Анна. 

«То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.» (Гал. 4:18) Як важливо палати для Божої справи недивлячись на обставини життя. «і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!» (Пс. 90:16), – говорить Господь. Нехай наша любов до Господа підтверджується добрими справами на Його ниві! Будьмо вірними! Амінь!

 

Натхнення від Бога – Роман Кравчук проповідь

Презентація теми:

«І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав…» (Лк. 2:25-28) Церква – це дім Божий. Чим кероване наше серце, коли ми приходимо до Церкви? Наша духовна складова набагато важливіша аніж матеріальна, і потребує більше уваги, зусиль.Чому? Бо дух людини вічний і потребує спілкування з Богом через молитви, дослідження Слова.

Віддаючи своє життя Богові, людина інвестує свій час, можливості у вічні цінності. Дух Святий починає працювати з серцем, даючи поради як правильно діяти у різноманітних ситуаціях. Амінь!

 

Твоя душа вічна – Богдан Кравчук проповідь

Презентація теми:

«І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.» (Лк. 2:26)

«Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною! І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його!» (Ів. 21:22-24) У Стародавні часи люди жили дуже довго, про що свідчить нам книга Буття. Дехто з довгожителів жив 300, 700, 900 років. Метушалах прожив найдовше — 969 років, але все рівно помер. (Бут. 5:27)На протязі існування життя на землі, люди завжди бажали жити довше, намагаючись знайти методи подолання смерті. Наприклад: алхіміки намагались віднайти еліксир довголіття, але безрезультативно. Чому? Винахід був давно вже зроблений. Ісус Христос сказав: «…Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?» (Ів. 11:25,26) Господь дав нам велику обіцянку, обіцянку Вічного Життя, бо «Бог не є Богом мертвих, а живих.» (Мт. 22:32). ЯКЩО ПЕРЕБУВАЄМО З БОГОМ – НАСЛУДУЄМО ЙОГО! Амінь!

 

Вибери життя, щоб жив ти – Олександр Руденко проповідь

Презентація теми:

  • «Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває. А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває. Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього? Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?» (Лк. 12:54-57)

Чи справедливо Бог вчинив стосовно нас, відкривши нам Свою милість? Як Бог дивиться на наше життя? «Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?» (Лк. 6:46) Бог обіцяє виконати наші молитви в тому випадку, якщо ми будемо виконувати Його волю. «Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!… Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.» (Ів. 14:15,23) «Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в’язниці не вкинули.»  (Мт. 5:25) Поки ще людина має дихання у грудях на цій землі, є можливість примиритися з Богом. Те, як ми живемо сьогодні, впливе на те, як будемо жити в майбутньому. Блажений той, хто живе згідно Божих заповідей! Доречі, натхнення ми також готоємо.

  • «І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньомуІ Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним…» (Лк. 2:25,27) 
  • «Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости… удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.» (Лк. 2:36-38)

До чого ми себе готуємо? До чого прагнемо ми? Ми можемо вибрати: дотримуватись Божих заповідей і бути посудом на честь, потрібний Володереві (2Тим. 2:21), чи нехтувати, залишаючись посудом нечестя. Проаналізуймо своє життя! «не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.» (Лк. 6:37) Чи прощаємо, чи не осуджуємо ближнього? «…Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.» (Як. 4:6) Наскільки наше серце смиренне перед Богом? «Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував…» (Ів. 14:15,16) «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!» (Вих. 20:12) Аналізуючи свої вчинки минулого, приходить розуміння того, чому ми маємо проблеми.

  • «бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.» (Рим. 8:13) 
  • «…як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?» (Ів. 11:40)
  • «Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!» (Одкр. 22:14)
  • «тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне, а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.» (Рим. 2:7,8)
  • «І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє…» (Зак. 30:19)

Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *