13 вересня 2017 рік служіння в середу

Не суди – Сергій Губеня проповідь

Тексти Писання:

  1. (Від Матвія 7:1-5)

«1. Не судіть, щоб і вас не судили; 2. бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. 3. І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? 4. Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці? 5. Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.»

  1. (1 до Коринтян 11:31)

«31. Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.»

  1. (До Галатів 6:4)

«4. Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!»

  1. (2 до Коринтян 13:5)

«5. Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.»

Презентація теми:

У нашому християнському житті необхідно мати ясність, бажано у всіх питаннях. Існують питання,  в яких ми не маємо глибокого знання і особливо від цього не страждаємо, наприклад питання Триєдності Бога, створення світу. Але турбує нас питання взаємовідносин. В деяких моментах ми навіть не знаємо як правильно діяти. Я думаю, що це наше спільне прагнення у молитві просити Господа чіткого розуміння щодо правильних дій. (Мт. 7:1-5) Напевно немає на Землі людини яка б ніколи не говорила про інших. Питання не в тому, що говоримо, а в тому як говоримо. Слово Господнє закликає: «Не суди!» Хтось розуміє, що не осуджувати означає не говорити про ближніх поганого, особливо у їх відсутності. Розрізняють суд і розсуд, але як провести межу між ними? Як не потрапити у зону, де починаємо грішити і порушувати Христову заповідь?

     За словником термін «судити» означає робити оцінку когось. Треба зазначити, що йде мова про негативні моменти, бо до суда не притягають за добро. Відносно оцінки інших, з повеління Ісуса Христа можна виділити щонайбільше три елементи:

  • Перший елемент – утримуйся від оцінки інших людей. «Не судіть, щоб і вас не судили;» (Мт. 7:1) Іноді є сильне бажання сказати думку про іншу людину. Подібний стан переживав один із товаришів Йова – Елігу: «Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку. Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені…Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки! Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім! На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини, бо не вмію підлещуватись!» (Йов 32:17-22) Не раз попадаємо у ситуацію, коли ми щось почули або побачили, то виникає бажання поділитися з ближнім. Елігу дозволив собі образливо говорити до старшого і притому тяжкохворого чоловіка. У ситуаціях, коли маємо бажання висловитися, є велика небезпека у не здатності контролювати себе. Корисно стримати себе, зупинитись, проаналізувати. «Чи є такий муж, як цей Йов, що п’є глузування, як воду, і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?» (Йов 34:7,8) Елігу був переконаний у тому,  що розумів у чому справа і тому, йому так хотілося висловити свою думку, але насправді він не знав і навіть ніхто не знав, що відбуваються з Йовом. Тому нам необхідно уникати оцінок, бо дуже часто насправді ми не знаємо всього. Уникай оціночних суджень, бо багато речей не відносяться до нашої компетенції. Не осуджуй гріхи людей, які стали явними. Бережися осуджень старших служителів, бо кожен має свою міру компетенції. Слово Боже говорить до єпископа Тимофія: «Не приймай скарги проти пресвітера, хібащо при двох чи трьох свідках.» (1Тим. 5:19) Наше завдання молитися за служителів, благословляти і допомагати. Неодноразово виникають ситуації, де ми не можемо мовчати, ми повинні давати оцінку. «Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, судитися в неправедних, а не в святих? Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж будете ви світ судити, то чи ж ви негідні судити незначні справи? Хіба ви не знаєте, що ми будем судити Анголів, а не тільки життєве?» (1Кор. 6:1-3) Батьки мають обов’язок давати оцінку своїм дітям, їх поведінці ті інш. Ми, християни, маємо відповідальність давати оцінку, чи то добру, чи погану тому, хто нас оточує адже можна стати співучасником гріха. «Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками, але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу. А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п’яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти! Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?» (1Кор. 5:9-13)
  • Другий елемент – «яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.» (Мт.7:2) Христос вказує на те, що існує різний суд. Судити людину можна з різних позицій. На основі одного закону прокурор звинувачує людину, адвокат – захищає. Яскравий приклад можемо знайти в Євангелії від Івана 8 розділі, коли до Ісуса Христа привели жінку, яку було зловлено в перелюбі. І говорять: «Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш? Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине! … І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині… І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив? …Не засуджую й Я тебе…» (Ів. 8:5, 7, 9-11) Фарисеї зайняли місце прокурора – засудили її вчинок, а Христос виступив адвокатом – захисником.

А вы попробуйте оправдывать других,
Поступкам их найдите веские причины.
А вы попробуйте винить себя самих,
А не ровнять своим кнутом чужие спины.

А вы попробуйте смотреть со стороны.
А, может, просто гордость ваша виновата?
Ведь в Слове Божьем указания даны
Лично для вас, а не для друга или брата.

Ищите в Библии себя, а не других.
Вникайте в истину и тут же применяйте.
Мечом духовным не машите на своих!
Вы тем мечом обиды лучше прогоняйте.

Да, мы должны друг друга Словом обличать.
Но прежде – ближних возлюбить и помолиться.
И чтобы нам кого-то истиной поднять,
Порою стоит очень низко наклониться.

А вы попробуйте оправдывать других!
Вы посмотрите, мы же хлещем так – наотмашь,
Своих детей, себя поставьте вместо них,
Может, тогда прийти захочется на помощь?

Проверьте это и поймёте, о чём речь…
Мы для себя ещё какие адвокаты!
Себя умеем защитить и уберечь
И доказать, что мы почти не виноваты.

А вы найдите сто причин не для себя!
Сознайтесь, всем нам приходилось ошибаться!
А вы решите стать помощником Христа
И с Ним пред Господом за ближних заступаться.

Ведь, посмотрите, Он – Ходатай за людей:
Он день и ночь проступки наши покрывает…
О, сколько нужно нам ещё проповедей,
Если усилие никто не применяет?!

А вы попробуйте, попробуйте спасать
От наговоров и упрёков чьи-то души.
Пора, пора уже характеры менять!
Да слышат те, кто от Христа имеет уши!  

(Н. Шевченко)

Отже, якщо ми судимо, то з позиції прокурора чи адвоката? «Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя.» (Як. 2:13) Небесний Батько звершує суд над людьми максимально милосердно, подаючи  приклад, як ставитися до прогріхів ближнього. «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Лк. 6:36), – закликає Слово Боже. Тобто, якщо ви оцінюєте поведінку іншої людини, робіть це з співчуттям, милосердям. Бувають ситуації, коли ми хотіли б когось оправдати, але це не можливо адже гріх необхідно називати гріхом.

  • Третій елемент – допоможи людині нести тягар її провини. Христос говорить: «…вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.» (Мт.7:5) Так зробив Сам Господь. Він не зміг оправдати нас, бо ми були винуваті. І тому Христос розділив тягар наших провин, взявши на Себе. Він поніс ту частину вини, яку ми не в змозі понести. Слово Господнє закликає носити тягар один, одного (Гал. 6:2) і в тому числі тягар провини.

Хтось влучно зауважив, що гріхи – це як фари автомобіля, чужі фари завжди б’ють в очі . Христос закликає нас не судити. Наскільки це можливо уникайте оцінок про інших, стримуйтеся. Далі, якщо не можливо утриматися, а в багатьох ситуаціях ми зобов’язані давати оцінку діям ближніх, то судіть милосердно з позиції адвоката, не прокурора. Проявляйте максимальне милосердя, довідайтеся чому людина діяла саме так. Якщо все ж таки нам доводиться осуджувати гріховну поведінку людини, то допомагаймо нести тягар її провини.

     Слово Боже закликає оцінювати себе в світлі Слова. (1Кор. 11:31) (Гал 6:4) (2Кор. 13:5) Виявляється, що робота над собою – це дуже важка, найтяжча праця. Вона робитиме нас готовими послугувати ближнім. Перш ніж допомагати ближньому треба працювати над своїми гріховними звичками. Боротьба з власними слабостями, робить нас співчутливими до прогріхів ближнього. Коли ми справді серйозно займаємося своїм освяченням то усвідомлюємо, наскільки часом здається, що це безнадійна справа. Найважча боротьба – це боротьба з самим собою і найбільша перемога – це перемога над собою. Іноді боротьба може доводити нас до відчаю, але звертаймося до Бога з проханням надати нам сили для переміни. Коли предстанемо перед Богом, в якій позиції ми хочемо бачити Христа по відношенню до себе? Щоб Христос виступив прокурором, чи все таки хочемо побачити Його адвокатом? Пам’ятай позиція Христа по відношенню до нас залежить від того, в якій позиції виступаємо щодо наших ближніх. Нехай допоможе Господь щоб наше серце було м’яким, співчутливим, а для цього необхідно мати особисті стосунки з Богом і працювати над своїм освяченням. Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *