11 вересня 2020 рік, служіння в п’ятницю

Приклад Соломона – Олександр Захаров проповідь

“І дав Господь Ізраїлеві ввесь той Край, що присягнув був дати його їхнім батькам, і вони посіли його та й осілися в ньому. І Господь дав їм мир навколо, усе так, як присягнув був їхнім батькам. І ніхто зо всіх їхніх ворогів на встояв перед ними, усіх їхніх ворогів Господь дав у їхню руку. Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова, що Господь говорив до Ізраїлевого дому, усе збулося.” (Нав. 21:43-45)

“то ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець! Бо коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.” (Євр. 4:7,8)

Що нам слід знати про Боже благословення

Бог обрав Свій народ для благословіння, щоб інші, хто не знає Його, могли бачити який Він добрий та милосердний. Ми покликані благословляти інших людей тим же благословенням, яке отримали від Бога.

Виконуючи заповіт свого батька Давида, Соломон взявся за побудову храму Божого в Єрусалимі. Наша відповідальність сьогодні будувати духовний храм на Христовій основі для Бога, виконуючи своє служіння в істині. 

Коли храм було збудовано, Соломон закликав до освячення його усіх старійшин і багато людей. Слава Господня у вигляді Хмари наповнила храм. “І сталося, як Соломон скінчив цю молитву й благання до Господа, то він устав від Господнього жертівника, де він стояв на колінах своїх, а руки його були простягнені до неба. І встав він, і поблагословив усі Ізраїлеві збори, говорячи сильним голосом: Благословенний Господь, що дав мир Своєму народові, Ізраїлеві, усе, як обіцяв був, не відпало ані одне слово зо всіх Його добрих слів, які Він говорив був через раба Свого Мойсея. Нехай буде Господь, Бог наш, з нами, як був Він із нашими батьками, нехай Він не опустить нас, нехай Він не покине нас, щоб прихиляти наше серце до Себе, щоб ми ходили всіма Його дорогами, щоб ми дотримувалися наказів Його, і уставів Його та постанов Його, як і Він наказав був нашим батькам. І нехай будуть оці слова мої, якими я благав перед Господнім лицем, близькі до Господа вдень та вночі, щоб чинити суд для раба Свого та суд для Свого народу, Ізраїля, день-у-день, щоб знали всі народи землі, що Господь Він Бог, і нема вже іншого! І нехай буде все серце ваше з Господом, Богом нашим, щоб ходити постановами його та щоб перестерігати заповіді Його, як цього дня! А цар та ввесь Ізраїль з ним принесли жертву перед Господнім лицем. І приніс Соломон жертву для мирних жертов, що приносив для Господа: двадцять і дві тисячі худоби великої, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали освячення Господнього храму цар та всі Ізраїлеві сини.” (1Цар. 8:54-63) Бог обіцяє щедро благословляти нас, якщо будемо слухати Його голосу і виконувати.

У посланні до Ефесян апостол Павло звертає нашу увагу на те, що лише у Христі людина може мати благословення Боже. “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах…” (Еф. 1:3) Саме духовний зріст є тим необхідним фактором, що робить людину насправді щасливою, наповнененою Божим миром із величним майбутнім у вічності. “Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!” (Пс. 61:2) Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *