10 жовтня 2018 рік, служіння в середу

Всі, хто водимі Духом Божим, знають Його голос – Сергій Богачук проповідь

Презентація теми:

«Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі…» (Рим. 8:14)

«Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх. А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.» (Ів. 10:3,4)

«…Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.» (1Сам. 3:1) Чи чуємо ми Божий голос? Питання в тому – чи ми хочемо Його чути і що ми робимо для цього? Як можна розпізнати Його голос?

«Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки. Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!» (Пс. 15:7,8)

«Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.» (Прип. 3:6)

«Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина…» (Євр. 1:1,2)

Як Бог говорить і як водить на прикладі життя і служіння ап. Павла:

I. Безпосередньо (здійснюється без посередництва);

  • «А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його, а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити! А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.» (Дії.9:3-7)
  • «Бо прийняв я від Господа, що й вам передав …» (1Кор. 11:23)
  • «І Павлові з’явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!» (Дії. 16:9)
  • «Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.» (Дії. 18:9,10)

II. через пророків;

  • «І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене…» (Дії. 20:22,23)
  • «І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене…» (Дії. 20:22,23)

III. через внутрішнє побудження і бажання;

  • «І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене…» (Дії. 20:22,23)
  • «Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.» (Фил. 2:13)
  • «І сказав Давид до Авішая: Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього помазанця, і був невинний? І сказав Давид: Як живий Господь, тільки Господь уразить його: або прийде день його і він помре, або він піде на війну і загине. Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього помазанця!…» (1Сам. 26:7-11)

IV. через церковну раду;

  • «А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете. Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим. Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними. Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!…» (Дії. 15:1-2,4, 28-29)

V. через Слово Боже;

  • «Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене. Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого. І пророчі слова з цим погоджуються, як написано: Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її, щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім’я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все! Господеві відвіку відомі всі вчинки Його. Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються…» (Дії. 15:13-19)

VI. через обставини життя які складаються певним чином;

  • «А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля. Бо ночі цієї з’явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу, та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе. Тому то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.» (Дії. 27:22-25) (більше про подію – Дії. 27:1-21, 26-29)
  • «А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи! Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться, і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий… Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм! І тут має владу від первосвящеників, щоб в’язати усіх, хто кличе Ім’я Твоє. І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім’я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля. Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім’я Моє.» (Дії. 9:10-16)
  • «А наступної ночі став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі! А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб’ють! А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока. І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб’ємо Павла! Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його… Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив. Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати.» (Дії. 23:11-17)
  • «А коли врятувалися ми, то довідалися, що острів той зветься Меліта. Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони запалили огонь, ішов бо дощ і був холод, і прийняли нас усіх. Як Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, і почепилась на руку йому… Як тубільці ж угледіли, що змія почепилась на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, Помста жити не дозволила! Він струснув ту звірюку в огонь, і ніякої шкоди не зазнав! А вони сподівалися, що він спухне або впаде мертвий умить. Коли ж довго чекали того та побачили, що ніякого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог… Навкруги ж того місця знаходились, добра начальника острова, на ім’я Публія, він прийняв нас, і три дні ласкаво гостив. І сталось, що Публіїв батько лежав, слабий на пропасницю та на червінку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його. Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби, приходили та вздоровлялись. Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від’їжджали, понакладали, чого було треба.» (Дії. 28:1-10)

Що заважає чути Божий голос? Як ми можемо бачити Бога в своєму житті. Тільки тоді, коли налагоджені особисті взаємовідносини. Коли присутня вертикальна комунікацію, тобто свої справи узгоджую лише з Богом. Гордість, заздрість ближньому заважають чути Його люблячий голос. «…Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.» (Як. 4:6) Не порівнюй себе з оточуючими людьми. Нехай Господь допоможе розуміти Його істину і виконувати.

  • «Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: …Ти, царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і велич, і славу та пишноту. А через велич, яку Він дав був йому, всі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хотів забивав, а кого хотів лишав при житті, і кого хотів підіймав, а кого хотів понижував. А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від ньогоА ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав. …а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв. Того часу від Нього посланий зарис руки, і написане оце писання. А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін. Ось розв’язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його. Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким.» (Дан. 5:17-20, 22-27)

Якщо істинні знання не підкріплені практичним життям, вони немають ваги в очах Бога. Амінь!

2 Comments on “10 жовтня 2018 рік, служіння в середу

  1. Тема розкрита, хвала Господу.
    А ще мені інколи у сні промовляється: “нерозкаяний гріх маєш, не буду твоі молитви чути, доки не згадаєш…”.
    Тому дуже актуальна мова, дякую

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *