10 вересня 2017 рік служіння в неділю

У Ісусі Христі повнота благословінь – Борис проповідь

Тексти Писання:

  1. (До Римлян 8:31,32)

«31. Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? 32. Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?»

Презентація теми:

Дякуємо Богу за те, що нам було явлено Кому належить вся  велич і слава у Всесвіті. «Дана Мені всяка влада на небі й на землі.» (Мт. 28:18), – сказав перед Вознесінням Ісус Христос. Божа любов охоплює всіх нас, так навчає Священне Писання. Господь перший зробив крок любові назустріч людині, не пошкодувавши віддати Сина Свого на смерть. У 63 розділі книги пророка Ісаї ми читаємо: «Та зволив Господь, щоб побити Його…» (Іс. 53:10) Божа воля полягала в тому, щоб віддати людству саме дорогоцінне – Сина Однородженого. Це була найбільш досконала жертва в Божих очах. «Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!» (Іс. 53:6) Крізь глибини століть Бог звернув Свій погляд на кожного з нас. І сьогодні Господь пропонує кожному повноту Своєї благодаті.

Чи достатньо ти приділяєш уваги для дослідження Слова Божого? «Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.» (2Петр. 1:3) Кожному із нас необхідно прийняти і навчитися користуватися Божими обітницями. Великий оман диявола, який звабив перших людей полягав у тому, що йому вдалося переконати перших людей, що їх Творець утискує їх в правах. На сторінках Священного Писанні Бог залишив обітниці, які необхідні для повноцінного християнського життя. «…як же не дав би Він нам із Ним і всього?» (Рим. 8:32) Часом діти мають хибну думку, що батьки їх у чомусь обділяють. (Лк 15:11-13) У притчі про блудного сина ми читаємо, що молодший син запропонував батькові віддати йому належну частину маєтку, бо мав хибну думку щодо взаємовідносин з батьком.  І Коли повернувся молодший брат, батько звертаючись до старшого сина промовив: «…все моє то твоє!» (Лк 15:31) Якщо маємо потребу в Ісусі Христі, то ми є володарі всієї Божої повноти записаної в Слові Божому. Іноді шукаємо благословення від Бога, як духовні так і матеріальні, але в основі всього бажанням нашого серця повинно бути не Його блага, а Він Сам Господь Ісус Христос. Маючи особисті взаємовідносини з Богом, то перш за все Він буде звеличений і прославлений твоїм життям. Він знайде в твоєму серці те, у чому Він має потребу. Неможливо відокремити Ісуса Христа від Його благословень. «так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу…» (Еф. 1:4) Нехай Господь навчить кожного християнина правильно користовуватися всім тим, що  даровано Ісусом Христом. Амінь!

Будь готовим до приходу Ісуса Христа – Еліс Шевкєнек проповідь
Презентація теми:

     Бог великою ціною благословив наше життя. Що ми робимо з тими благословіннями? Слово Боже навчає не тільки тому, що Бог робить для нас, але і як правильно звітувати за те, що прийняли. В Новому Заповіті ми читаємо притчу про таланти. (Мт. 25:14-30) Один чоловік віддав таланти рабам своїм. Одному рабові він дав п’ять талантів, другому – два таланти, третьому – один талант. І коли він повернувся, то зажадав звіту. І подібно до того, Ісус зажадає звіту від кожного з нас. Раб, який одержав п’ять талантів, вклавши їх у справу, заробив ще п’ять талантів. Раб, який отримав два таланти – заробив ще два таланти. І вони отримали одне і теж винагородження за ввірність, хоча один приніс більше. Раб, який отримав один талант, заховав його у землю. Що відбулося з ним? І промовив чоловік: «А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!» (Мт. 25:30) Господь вклав так багато в кожного з нас, але на скільки ми залишаємося Йому вірними? Пророк Амос закликає приготуватися до зустрічі з Богом. (Ам. 4:12) Дуже часто ми навіть про це не замислюємося, звертаючи свій погляд на земне. Життя на землі короткочасне, але вічність вічна. «Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам.» (Ам. 3:7) (Іс. 42:9) Перш, ніж Господь щось зробить, Він відкриє Своїм дітям. В Біблії ми знаходимо багато прикладів. Перед тим, як винищити світ Бог відкрив  Свою волю Ною. Содом і Гоморра були знищені Богом за гріхи мешканців, але Бог попередив Авраама і Лота. Перед тим, як прийшов Ісус Христос Спаситель світу Бог відкрив Своїм пророкам. Щоб не сталося в майбутньому, Господь обов’язково відкриє Своїм дітям. «Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.» (Мт 24:21) (Дан. 12:4) (Одкр. 1:1) (Ів. 5:22,27) (Ів. 14:3)

     Ісус – Творець Неба і Землі прийшов на грішну землю, ставши Сином Людським. І це є одна з основних істин християнської віри. (Євр. 2:17,18)  (Ів. 5:30) (Євр.4:15) (Євр. 5:8) Він прийшов на землю виконати закон досконало, щоб ми отримали спасіння. Як людині Христу було не легко, але Він знав мету Свого приходу. (1Сол 1:10) Час великої скорботи – це час, коли Ісус Христос проявить Свій суд на людей, які відвернулися від Нього. «Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.» (Юда 1:14,15)

«І я бачив… книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками. І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї. І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гідний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї. А один із старців промовив до мене: Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її.» (Одкр. 5:1,3-5) Якби печатки не були зламані і не була відкрита книга, то диявол був би царем на землі всю вічність. Фізично ми живемо в царстві темряви, але духовно ми діти Божого царства. (Ів. 10:10) Часом християни звинувачують Бога в своїх проблемах. Яке ми маємо право? Господь дуже сильно любить кожного з нас, Він бажає захистити і допомогти. Іноді проблеми в житті є результатом наших дій. «і не стосуйтесь до віку цього…» (Рим, 12:2), – закликає апостол Павло. Необхідно пізнавати  Бога, досліджувати і довіряти Його Слову і тільки тоді, ми будемо отримувати благословення від Нього. «нехай прийде Царство Твоє…» (Мт. 6:10) Доки царство диявола не буде знищенно на землі, Ісус Христос не зможе заснувати Своє царство. Ісус повернеться як суддя, але звідки він почне Свій суд? «Бо час уже суд розпочати від Божого дому…» (1Петр. 4:17) Господь бачить кожне серце, у Нього не має бажання знайти гріх в твоєму житті і покарати. «Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.» (Ів. 3:17)

Апостол Павло пише: «…що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал. 6:7) «Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих… І ти маєш терпіння, і працював для Ймення Мого, але не знемігся. Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов.» (Одкр 2:2-4) Перша любов – це любов, якою Бог полюбив нас. «Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив.» (1Ів. 4:19) Май особисті спілкування з живим і святим Богом. (Євр. 2:3) В Ньому наше спасіння!  Нажаль є категорія людей, які мають любов до Бога лише через те, що будуть мати благословіння. Це неправильний мотив! Необхідно любити Його в першу чергу за те, Хто Він є. (Одкр. 2:5) «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї!…» (Мк. 12:30) Читаючи послання до наступної, Смірнської церкви, ми бачимо, що церква буде гнана в останні дні. Диявол бажає всесвітнього поклоніння. (Іс. 14:13) Але знаємо, що Ісус Христос сильніше за нього. «Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в’язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!» (Одкр. 2:10) Незважаючи на те, скільки  необхідно буде страждати, піднімемо знамено Христа і будьмо Йому вірним у всьому. (Одкр. 2:21,22) «Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.» (1Сол. 4:16,17)

Велика скорбота не для нас, бо наш гріх був осуджений через жертву Ісуса Христа, але Бог попереджує про готовність. «Бо ти кажеш: Я багатий, і збагатів,і не потребую нічого. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!» (Одкр. 3:17) Любов Божа нерозривно пов’язана з любов’ю людини. «…Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.» (Як. 4:4) Любити Бога – це вчинок серця. «Ось Я стою під дверима та стукаю…» (Одкр. 3:20) Чи виконуєш велике доручення Ісуса Христа? (Мт 28:19,20) Якщо Дух Святий відкриває тобі, що в твоєму житті є вчинки, які неправильні перед Богом, то прийди з покаянням до престолу Його благодаті. Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *