09 грудня 2018 рік, молодіжне служіння

Перша і найважливіша Заповідь  – Сергій Антонець проповідь

Презентація теми:

Віруючим благо занурюватись в Дух Святий, хоч на словах пояснити цей процес дуже важко. У кожного можуть бути свої відчуття, але знаходячись в Божій присутності, втрачається контроль часу.

«Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!» (Еккл. 4:17)

У євреїв ніколи ніщо не відбувається випадково. Кожна подія, навіть ім’я має велике значення. Перед храмом Соломона було 32 сходинки різноманітної висоти, довжини. Недарма Екклезіяст, будівник храму, звертає увагу на пильнування за ногою, як до Божого дому йдемо. На івриті слово “серце” означає “лев”. Слово “лев” на івриті скаладається з двох літер, які позначаються цифрами 32. Сходинки перед храмом можуть мати прообраз нашого серця, яке повинно бути приготовлене до служіння, велика небезпека залишитись без уваги. «Тому Господь так відказав: …як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої…» (Єрем. 15:19) Насправді наше зцілення може бути настільки близьким від нас, але ми не розуміємо. Не докладаємо зусиль! Одкровення від Бога може бути настільки очевидним, що навіть діти розуміють, а дорослі нажаль ні. Сьогодні люди намагаються складними методами вирішувати прості питання, маси нових вчителів, які влещують вуха (2Тим. 4:3), бо останній час. Людство шукає спокою, але справжній спокій лише в Ісусі Христі. «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28), – говорить Христос. Його слова будуть актуальними завжди, вони ніколи не застаріють.

Роздумуючи над Словом Божим, а саме про спасіння, я пригадую притчу Ісуса Христа, де мова йде про мудрих і не мудрих дів. Іноді ми загороджуємо людям вхід в Боже Царство коли у людей є гріх. Але притча свідкує про те, що на весілля не змогли ввійти лише ті, хто не мав оливи, хоча молодий був один, очікування одинакові. 

«Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого. П’ять же з них нерозумні були, а п’ять мудрі. Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями. А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули. А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч! Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували. Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть. Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі. І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам! Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас! Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!» (Мт. 25:1-13)

Давайте задамо особисто собі питання: що мені не вистачає щоб увійти в Боже Царство? Можливо я щось не розумію, або неправильно роблю, або взагалі нічого не роблю. Питання про спасіння поставив Ісусу молодий юнак, читаємо цей уривок в Євангелії від Луки 10 розділ.

«І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути? Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш? А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.» (Лк. 10:25-28)

Що робити мені, щоб вічне життя осягнути? Найчастіше данне питання приходить до нас, коли диявол починає втручатись в життя. Ми починаємо кликати: Боже, де ти? Що зараз потрібно робити адже я не розумію? Божі Заповіді незмінні, якщо бажаєш жити, люби Господа Бога всім серцем і свого ближнього, як самого себе.

«Після цього з’явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з’явився отак. Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його. Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили. А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус. Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали. А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби… Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою. А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб. Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили! Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п’ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід. Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то… Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.» (Ів. 21:1-6, 8-13)

Коли ми маємо потребу перед Богом, нам хочеться щоб саме Ісус прийшов на наше спілкування, бо ніхто не в силі допомогти… У Бога “ні” це теж відповідь, хоч не завжди нас це задовільняє.

«Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!» (Ів. 21:15-17)

Чому Христос спитав: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Тому що Петру завжди здавалось, що він може трохи більше за інших учнів.«Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари… А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи. Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене… Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.» (Мт. 26:31-33-35) На івриті слово “аава”  означає любов, однокорінне йому “ава” – давати (глагол, не іменик). Любов Христа є дієвою, тому учні і дізналися, що на березі був Ісус. Якщо ми любимо і ніщо не робимо, це лише слова, наша любов повинна бути дієвою, особливо для тих, кому ми служимо«Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!» (1Ів. 4:8) 

Чи дієва твоя любов? «А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить… Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!» (Лк. 6:27,28,35) Іноді ми не готові до виклику сьогодення! Христос мав мету показати людям Небесного Отця в дійствах. «Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені. А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці! Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.» (Ів. 10:37-39) «Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.» (Мт. 3:10) Кожен християнин, який не приносить доброго плода, буде зрубаний та й в огонь вкинений. Задайте собі питання: Що доцільно зробив я, для того щоб спастись? «Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.» (Лк. 12:33) «Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?» (Як. 2:20) «Метою ж наказу є любов від чистого серця і доброї совісти та нелицемірної віри.» (1Тим. 1:5) Якщо віра, як і любов не буде дієвою, ми не увійдемо в Боже Царство. «Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!» (Лк. 22:19) «Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.» (Ів. 13:13-15) «Отож, учиніть гідний плід покаяння!» (Мт. 3:8) Бог навмисно веде нас туди, де біда. «Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.» (Лк. 10:3) Звертаючись в молитві до Небесного Отця, Христос просив: «Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.» (Ів. 17:15) «Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.» (Ів. 15:5) Будьмо ревними працівниками на ниві Господній подібно до ап. Павла. «Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.» (Фил. 1:21) Наскільки ми любимо Господа, ближнього настільки ми будемо щасливі та реалізуємо себе. Бо саме в цій любові – є сенс життя! Амінь!

 

Важливі питання для роздуму – Володимир Писоченко проповідь

Презентація теми:

«Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!» (Плач. 3:22,23) Я вірю, що кожного разу даючи нам милість для життя, Господь очікує подяки. Його бажання щоб ми, християни, були живим свідченням Його слави, любові, милості. Яке істинне Євангеліє повинно звучати сьогодні?

Питання для особистого роздуму:

1. Що є твоїм джерелом? З якого джерела ти черпаєш силу? «Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!»
(Пс. 22:1,2)
, – говорить псалмоспівець.

2. З чого ти будуєш? Кому дозволяєш діяти в твоєму серці? «Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній! Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос. А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об’являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.» (1Кор. 3:10-13) Нехай основою твого життя буде Ісус Христос.

3. Чи бачиш, чуєш, знаєш свого Бога? Чи впенений ти, що голос, який звучить  в твоєму серці, є Його голос?  «Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої, яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях, про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, і об’явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім’я Його між усіма народами, між якими й ви, покликані Ісуса Христа, усім, хто знаходиться в Римі…» (Рим. 1:1-7) «Бо з’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей…» (Тит. 2:11) Чи цінуєш ти сьогодні благодаттю Божою? Чи виконуєш доручення Ісуса Христа? Амінь!

 

Що наповнює тебе? – Руслан Чеховський проповідь

Презентація теми:

«І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте! Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює. Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає! А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу. І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її? Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу. А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!» (Мк. 7:14-23) Якщо людина не працює над собою, вона починає деградувати. Дух Святий через ап. Петра говорить: «Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови, і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння, якщо ви спробували, що добрий Господь. Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений! Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем, і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.» (1Петр. 2:1-8) Ісус Христос є наріжним, дорогоцінним камнем, приймаючи Його, людина будує своє життя на міцній основі, але хто відкидає Христа, не покоряючись Слову, приречений на поразку. «Кожен, хто впаде на цей камінь розіб’ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.» (Лк. 20:18) Щоб  духовно зростати, необхідно остаточно зректись гріховних вчинків по відношенню до Бога, ближнього. Зробімо аналіз серця! «Уся земле, покликуйте Богові: Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт! Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!» (Пс. 64:1-4) Ми маємо справжню Живу надію – Ісуса Христа, який має силу очистити серця від скверн гріха.

«Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила. Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті. Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять. Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам! Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.» (Ів. 15:1-8)

Чи знаходжусь я в Тілі Ісуса Христа? Чи приношу добрий плід для Царства Божого? Нехай допоможе Господь бути благословінням для Церкви Ісуса Христа. «і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові…» (2Кор. 10:5) Наповнюймо свій розум Словом Божим, бо думки формують нас як особистість. «Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати…» (Пс. 24:12) Подяка за все хай буде Богові. Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *