7 серпня 2019 рік, служіння в середу

Будувати, а не руйнувати, що збудоване – Олександр Бубнов проповідь

Презентація теми:

“Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;” (1Кор. 4:1) У Церкві Ісуса Христа між членами та служителями повинно бути порозуміння. Служителі повинні звершувати свою місію так, щоб кожна душа могла бачити дороговказ до Ісуса Христа. “а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.” (1Кор. 4:2) Треба зауважити, що не лише служителя, але кожний християнин бере участь у будівництві Тіла Христового. Одна із вимог до домоврядника –  залишатись вірним Божим Заповідям, працюючи на ниві Господній. “А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе. Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.” (1Кор. 4:3,4) Чи можна провести у свого ближнього вимір на вірності Богу? У певній мірі так, але лише по зовнішнім проявам. Лише Бог досконало знає серце людини і може робити досконалі висновки. “Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога. Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.” (1Кор. 4:5,6) Коли християнин відхиляється від виконання Божої Заповіді «не суди», починається руйнівний процес, який завдає великої шкоди Божому будівництву. Якщо навіть бачимо, що брат або сестра чинять помилки, не поспішаймо осуджувати, виносити вироки…

Завдання кожного християнина залишатись вірним виконуючи Божі Заповіді. Тож тримаймось істини! Амінь!

 

Жертва цілопалення – Олександр Захаров проповідь

Презентація теми:

Чи живе Бог Духом Святим у наших серцях? Лише сама людина здатна проаналізувати свої відносини з Небесним Отцем. Якщо немає в серці Бога, то все що робить людина є даремним. Дух Святий запорука нашого спасіння. “А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.” (Рим. 8:11) Давайте проаналізуймо свій стан: чи дійсно наші тіла є храмом Духа Святого? “Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?” (Дії. 7:49) Слово Боже закликає засвоїти істину: якщо бажаємо щоб Дух Святий жив у наших серцях, потрібно виконувати Заповіді Ісуса Христа, “…Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.” (Ів. 14:23) Для того, щоб Бог оселю створив в нас, необхідно приготувати серце, як сказав Ісая: “Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!” (Іс. 40:3) Коли серце буде готовим прийняти благословення, Сам Всевишній прийде у Своїй Славі, Його не потрібно буде кликати. Це буде відгук Божий на твою внутрішню працю!

“Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: Будьте святі, Я бо святий! І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.” (1Петр. 1:14-17) Чи може Господь оселиться в серце, яке засмічено гріхом? Однозначно, ні! Бог святий, Він не має нічого спільного з гріхом. “Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.” (Пс. 50:12), – молився Псалмоспівець. 

  • “І кликнув Господь до Мойсея, і промовляв до нього з скинії заповіту, говорячи: Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли хто з вас принесе жертву для Господа зо скотини, то з худоби великої й худоби дрібної принесете вашу жертву. Якщо жертва його цілопалення з худоби великої, то нехай принесе його, самця безвадного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім. І покладе він руку свою на голову цілопалення, і буде йому дано вподобання на очищення від гріхів його. І заріже він ягня перед Господнім лицем. А Ааронові сини, священики, принесуть кров, і покроплять тією кров’ю на жертівника навколо, що при вході до скинії заповіту. І здере він шкуру з жертви цілопалення, і розітне його на куски його. І дадуть сини священика Аарона огню на жертівника, і покладуть дров на тім огні. І порозкладають Ааронові сини, священики, ті куски, голову та товщ, на дровах, що на огні, який на жертівнику. А його нутрощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.” (Лев. 1:1-9)
  • “Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.” (Євр. 9:11-15)

“…Будьте святі, Я бо святий!” (1Петр. 1:16) Людина, яка прагне жити святим життям у Христі Ісусі, є вільною, на відміну від людини, яка обтяжена гріхом. Ізраїльський народ служив Богу, продовжуючи робити беззаконня. Бог це ніколи не подобалось адже Він прагнув щоб Його обраний народ мав святість (чистоту). Чи розумів Ізраїль своє положення перед Богом? Звісно! Чоловік, який вів до храму теля для жертви, мав розуміння що загубив благовоління Всевишнього адже совість осуджувала зроблений гріх. “Тільки пізнай же провину свою…” (Єрем. 3:13), – звертався до народу пророк Єремія. Для того щоб освятитись, необхідно визнати свій стан. За своєю природою людина схильна виправдовувати свої вчинки, але якщо ми будемо жити по вказівкам своєї плоті, то Бог не виправдає нас. Біблійний приклад: падіння Сину зірниці досвітньоїі (диявола) з небес. (Іс. 14:12-15)

Краще критично ставитись до себе, не уподібнюючись фарисеям, які постійно чванились над іншими людьми, вихваляючи свої вчинки. Христос сказав: “Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!” (Лк. 17:10) Для того щоб Бог міг прийти в наше життя, необхідно зробити крок – визнати свою провину перед Ним. Потрібно працювати над собою, це не легко, але занадто важливо. “Отож, умертвіть ваші земні члени…” (Кол. 3:5) Відкриваймо свої серця перед Господом, відчуваючи провину, не ховаймось від Нього. “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.” (1Ів. 1:9) . “Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.” (Ів. 14:23) Звершуючи гріх перед Лицем Самого Господа, людина лише втрачає благословення. Біблійний приклад: Адам і Єва, Давид, Юда Іскаріот. Пильнуймо за своїми вчинками, налагоджуймо відносини з Всевишнім, бо Він джерело життя. Нехай Його ім’я буде прославлене, амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *