07 січня 2020 рік, Різдво Христове

Візьми дорогоцінне – Олександр Захаров проповідь

Презентація теми:

“І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. І всі йшли записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них… А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. Аж ось Ангол Господній з’явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим… Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. І ось раптом з’явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь. І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили… А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.” (Лк. 2:1-20) Народження Ісуса Христа – визначна подія всесвітнього масштабу. Сам Син Божий зодягнувся в тіло людини задля великої місії, місії спасіння КОЖНОЇ людини від гріховної загибелі. Прихід Христа припав на смутні часи Ізраїлю, народ заблукав у пошуках Бога, духовна темрява охопила розуми.

Чи усвідомлювали Йосип з Марією що вони мають народити царя? Безсумнівно, так! Але в їхньому характері не було місця людським амбіціям, вони не шукали особливого ставлення від інших. Бог і сьогодні шукає сьогодні смиренні серця щоб виконувалась Його робота.

Для Сина Божого Царя Всесвіту не знайшлося місця у Віфліємі для народження, а чи є сьогодні місце у нашому серці для Нього? Чи бажаємо віддати Йому найкраще що маємо? Слово Господнє говорить: “Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.” (1Ів. 5:12) Якщо твоє серце не відкрите для Нього, сьогодні ще є час зробити крок назустріч! Запроси Ісуса Христа бути господарем твого власного серця і побачиш великі зміни у власному житті. Амінь!

 

Що подарувати на Різдво? – Ростислав Шкіндер проповідь

Презентація теми:

Ісус Христос був Богом до і під час Свого втілення. Зодягнувшись у людську природу, Син Божий не поступився Своєю божественністю. Але треба зауважити, за власною вільною волею Він, як Боголюдина, підпорядкував Свою волю волі Бога-Отця. Свої божественні атрибути, які були притаманні Йому, як Богу, Христос не використовував під час земного служіння, тим самим доказав що можливо виконати Божу волю та перемогти диявола.    

Мудреці зі сходу принесли дорогоцінні подарунки Сини Божому, а що можемо принести Йому ми? Вирішувати кожному.

Що можна подарувати Ісусу Христу? Для Господа дорогоцінним є серце, яке:

  • чутливе до голосу Святого Духа “Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.” (Одкр. 3:20)
  • наповнене радістю “Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!” (Фил. 4:4); “Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.” (Рим. 14:17) 
  • слухняне в любові до Божої науки “Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!” (Ів. 14:15); “…Перебувайте в любові Моїй!” (Ів. 15:9). Любов – це головна мотивація покори Богу!  “А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.” (Ів. 8:29); “…Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.” (Мт. 22:37)

Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *