6 вересня 2020 рік, служіння в неділю

Нарікання – гріх – Володимир Змунчило проповідь

“Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів! Будьте гостинні один до одного без нехоті! Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті. Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.” (1Петр. 4:7-11)

“Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної… Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю. Робіть усе без нарікання та сумніву…” (Фил. 2:5-11,13-14)

“Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом… Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа. Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.” (Юда 1:1,4,16)

Нарікання – це незадоволення, котре ми промовляємо вголос, це бажання мати те, чого в нас немає. Своїм наріканням та незадоволеністю ми втрачаємо спокій, радість і любов до ближнього.

“Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!” (Фил. 2:5), – закликає ап. Павло. Кожна людина, яка є послідовником Євангельського вчення, має щодня зодягатись у Христовий характер у думка, вчинках. А це означає жити для Бога, зростати у благочесті й любові, вірі, відвертаючись від гріхів, що колись панували над нами. Отож, нехай інші побачать в нас Його світло та знайдуть життя і надію, які може дати лише Він! 

У житті християнина часом зустрічаються долини страждань, що випробовують його віру. І головне завдання не уникати труднощів, а долати їх без нарікань, зі смиренним серцем, а Бог ніколи не залишить. Він гарантує Свою підтримку і силу тим, хто ходить в чистоті і істині. “Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя. Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.” (1Кор. 10:9-11) 

Нехай допоможе Господь зробити все можливе, аби виконати Його волю гідно! Амінь!

 

Що потрібно людині? – Сергій Левкович проповідь

  • “Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.” (Пс. 25:8)

Найголовніша потреба людини – особиста зустріч з Ісусом Христом! Тільки глибоке особисте переживання Його дотику змінює серце: руйнуються твердині гріха, відкривається істина, ти прагнеш іти за Ісусом і змінюватися, перетворюючись у Його образ. Для внутрішньої пустоти та формального поклоніння вже не залишається місця. “Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати! бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!” (Пс. 26:4,5) 

Будувати особисті відносини з Богом зобов’язаний кожен, хто вірує в Ісуса Христа як особистого Спасителя. Це дає силу віри, духовну міць перемагати атаки диявола та можливість виконати головне призначення. “Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!” (Пс. 64:5) Амінь!

 

Як ми святкуємо Пасху – Олександр Руденко проповідь

“Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім. А коли буде той дім замалий, щоб з’їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня. Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз. І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні. І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них. І нехай їдять тієї ночі те м’ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах. Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його. І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні. А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа! І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь! І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї. І стане той день для вас пам’яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його! Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.” (Вих. 12:3-15)

Що таке Пасха?

Задовго до приходу Ісуса Христа це свято відзначалось на честь звільнення ізраїльського народу від єгипетської неволі. Тоді, в Єгипті, здійснювалось заколення пасхального агнця – ягнятка, яке потрібно було приготувати і з’їсти до ранку, не залишивши від нього нічого. Кров заколеного агнця стала жертвою заради спасіння ізраїльтян: ангел Господній уразив усіх первістків у Єгипті, від людини до худоби, пройшовши повз тих домів, де на дверях яких було зроблено знак кров`ю. У цьому був сенс старозавітної Пасхи. Ісус Христос, Син Божий, приніс Себе у жертву примирення за гріхи всього людства і в цьому є сенс новозавітної Пасхи і порятунку для життя вічного.

Яке значення має це свято для нас?

Після смерті і воскресіння Христа апостол Павло пише: “Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!” (1Кор. 5:7,8) 

Ісус Христос, Агнець Божий, став викупленням всього людства від рабства, прийнявши на себе гріхи всього світу, щоб кожен мав можливість в Його Крові прийняти спасіння вірою. Він переміг смерть, давши надію на вічне життя з Ним і звільнення від вічного осуду, кінець якого смерть. “Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!” (Рим. 6:23)

Як відбувається очищення старої розчини? Згідно Євангельського вчення, щоб мати спільність з Христом, важливо звершити правдиве покаяння, відкинути гріховний спосіб життя і служити в чистоті і істині. “А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.” (Рим. 6:18) Грiх – це неправильний вчинок, який суперечить Божим заповідям, йде в розріз з Божими настановами. Якщо ми, прийнявши Христа, усвідомлено відкриваємо двері свого серця для гріха, відбувається процес руйнації душі, що призводить до жахливих наслідків. Єдиний вихід – звiльнитися вiд духовної отрути, тобто вiд грiха. А це можливо тiльки через щире покаяння перед Богом у молитві. “Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.” (Євр 12:15)

“бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.” (Рим. 8:13)

“Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав. Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є. І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.” (1Ів. 3:1-3) Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *