4 жовтня 2017 рік служіння в середу

Будь вірним – Руслан Прохор проповідь

Тексти Писання:

1.(Псалми 41:1-12)

«1. Для дириґента хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.  2. Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, 3. душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем? 4. Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог? 5. Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу… 6. Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його! 7. Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам’ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц’ар. 8. Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною. 9. Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя! 10. Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий? 11. Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог? 12. Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!»

2.(Від Матвія 27:39-43)

«39. А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали, 40. і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста! 41. Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили: 42. Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому! 43. Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий…»

Презентація теми:

«Хай Твій вогонь все спалить, що для Тебе зайве…» Чи легко, коли Господь робить цю процедуру? Буває так, що в найтяжчі хвилини нашого життя ми кричимо до Бога: «Боже та досить, зупини це, вибав мене!» Вибавляє Господь, і ми згадуючи ті хвилин вважаємо, що вони були самими кращими адже Бог був близько до нас. «І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.» (Рим. 8:28)

     (Пс. 41:1-12) (Мт.27:39-43) В прочитаних текстах декілька разів лунають слова «Де твій Бог?» і мова йде про сльози.  Люди плачуть з різних причин, хтось більше, хтось менше. Псалмоспівець говорить: «Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?» (Пс. 41:4) Одного разу Ісус Христос здивував учнів, коли вони запитали: «Хто дав Тобі їсти?» І промовив до них Ісус: «Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене.» (Ів. 4:34) Можна наситити себе тим, що ти виконав волю Господню. Це нормально, але тут ситуація в порівнянні.  «Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, душа моя спрагнена Бога, Бога Живого!» (Пс. 41:2,3) Відчувається присутність спраги по Богу. Чому? Тому що, написано: «Вороги цілий день кажуть мені: Де твій Бог?» (Пс. 41:4) Браття, сестри чи розуміємо про що йде мова? Ісус Христос висить на хресті, люди йдуть, кивають своїми головами, насміхаються: «Ти ж казав, що ти Син Божий, де ж Твій Бог? Якщо Ти служив Йому, нехай Він прийде і вибавить Тебе? Ти Син Божий спаси Себе? Напевно, вони не до кінця оцінили слова, які сказав Христос до Петра: «Мечем не треба тут працювати, не захищай Мене. «Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів? Але як має збутись Писання, що так статися мусить?» (Мт. 26:53,54) Ціль Христа – виконання волі Небесного Отця. Навіть, коли душу Свою насичував слізьми «Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти…» (Євр. 5:7) Давид плакав, бо вороги не давали спокою. Він приходить до висновку: «Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!» (Пс. 41:12) Бог виконав через Свого Сина велику місію. Нелегко, коли доводиться плакати в складних обставинах. Ти правий, Бог з тобою, Він захищав тебе, допомагав тобі і тут скрутна ситуація, але Він мовчить, а ворог сміється… Ну якби ворог не сміявся, або якби я був не правий в тій чи іншій ситуації. Нам би таку владу, щоб ми могли викликати більше 12 легіонів ангелів. Але як би ми поводили себе, коли навколо нас проходили люди і сміялися з нас? Чи не скористалися би ми такою можливістю щоб захистити себе? Як рветься іноді наша душа сказати: «Я правий, і я доведу.» Наситив себе слізьми душа насичена тим, що Бог не чує тебе, ворог говорить: Де твій Бог? Якщо немає рішення, все ж таки надійся на Бога, не сумуй душа, віруй і прийде відповідь. Якщо переглядати сторінки Біблії, то як чудово Бог заступався за Своїх дітей. Для мене не зрозуміло чому так стається, що необхідно приходити такі долини.

«…Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім’я називає!» (2Тим. 2:19)

«Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.» (Рим. 12:19)

Я думаю, що з милості Господній буває так, що Бог створює умови, де неможливо нічого зробити. Не так, як Ісус Христос міг та не зробив, бо чинив згідно волі Божої. Дивлячись на Писання, сльози – це не завжди погано. Написано: «Хто сіє з слізьми, зо співом той жне…» (Пс. 125:5,6)  Коли вороги не дають спокою ми сіємо вірність йдучи за Ним. Бог заступається за Своїх, Він пильнує за Словом. Існує й інша ситуація, коли Господь радить плакати: «Зберіте народ… Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог? І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм.» (Йоїл 2:17,18) Через смирення і покаяння за свої вчинки прийде поміч від Бога. Не біймося плакати! «Тими днями смертельно захворів був Єзекія. . А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи: О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем…» (2Цар. 20:2,3) Як добре, коли за спиною є багаж добрих діл, покори Богу. І приходить відповідь. А хтось, і не відвернувся, і не заплакав благаючи у Бога сили прийняти все від Його руки. Мені здається, що це потужніше. «І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!… А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!… Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами…» (Йов 2:9,10) Йов теж багато плакав… «Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить…» (Йов 16:20) Жадаю справедливості, шукаю відповіді, а її немає. Цей відрізок часу у пошуку справедливості зі слізьми, біллю, в проблемах закінчилися для Йова успішно, бо пройшов всі випробування. Це для нас великий урок, що не треба бути слабкими. Хтось сказав, що сильні люди не плачуть, але це неправда. Треба знати, перед Ким плакати і знаходити захист. «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28) «і Бог кожну сльозу з очей їхніх…» (Одкр. 21:4) Навіть, якщо тут на землі сльози не будуть зітрені з твоїх очей, то там на небі Бог зітре їх. Май надію, що навіть на землі Бог чудово заступиться і захистить. «Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!» (Рим. 12:15)

     Будьмо вдячні Господу за долини плачу. Надіймося на Бога, величаймо Його ім’я і прийде відповідь. Бог з нами, Він обіцяв не лишити нас! Амінь.

 

Дух Христа – Ростислав Шкіндер проповідь

Тексти Писання:

1.(До Римлян 8:9)

«9. …хто не має Христового Духа, той не Його.»

Презентація теми:

Якщо поєднувати Духа Христа і Духа Святого, то виникає непорозуміння. Формується твердження: «Якщо ти не хрещений Духом Святим, то не спасений.» Можна відкинути це твердження, а можна й виправдати. Спасається людина в день покаяння, коли визнає Ісуса Христа Своїм Господом і запрошує в своє серце. Як казав Павло до ефесян, «…Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!» (Дії. 19:1,2) Люди увірували, служили Богу і були охрещені водою, але вони не мали Святого Духа. Як і апостоли, вони були дітьми Божими. Як казав Господь: «…тіштесь, що ваші ймення записані в небі!» (Лк. 10:20) Дух Святий виступає другим або третім етапом духовного збагачення. Перший етап – покаяння, другий – водне хрещення, третій – прийняття Духа Святого і останній – отримання дарів Духа Святого. Другий і третій етап буває змінюється місцями. Можна стверджувати, що не правильна думка, якщо ти не хрещений Духом Святим, то ти не спасенний. «…на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається…» (Лк. 15:7) Які ж існують аргументи, щоб ствердити вислів: «Якщо ти не хрещений Духом Святим, то не спасений.» Програма Божа для людини ось така: покаяння (набуття вічного життя), виконання Божої волі – приймання водного хрещення (завіт з Богом), отримання Духа Святого і Його дарів. Існує небезпека зупинитися на одному з етапів. «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.» (Мт. 7:21) Бог суверенний, Він дає дари Духа Святого кому хоче і коли хоче. Якщо після хрещення Духом Святим немає ревності за отримання Його дарів, то ми не праві. Воля Божа для церкви – дія дарів Святого Духа.

     «…хто не має Христового Духа…» (Рим. 8:9) Я вважаю, в контексті цього розділу правильно трактувати цей текст так, мова йде про життя по плоті і по духу, а не про духовне хрещення. У вірші «…хто не має Христового Духа…» (Рим. 8:9) мається на увазі, що хто не має образу, характеру Христа той не Його. «…бо Я тихий і серцем покірливий…» (Мт. 11:29), – характеризує Себе Христос. Можна бути хрещеним, мати дари Святого Духа, але на жаль не мати характер Ісуса Христа. Дух Христа можна втратити будь-коли, будь при якому служінні, у будь-якому віці. Дух Христа повинен бути в людині з моменту покаяння і на протязі всього життя. Тож перебувай у духовній формі – у Дусі Ісуса Христа.

      У 53 розділі книги Ісая пророк описує страждання Месії за гріх всього людства. Коли ті, що розіп’яли Його, стояли біля хреста, то перше, що Він сказав: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!…» (Лк. 23:34) Будь схожим на Ісуса Христа. «…грабунок свого майна прийняли з потіхою…» (Євр. 10:34) Уявіть наскільки вони вже були духовно зрілі, що матеріальне вже не мало влади над ними. За ім’я Ісуса Христа їх грабують, а вони радіють. Його б’ють, Його принижують, а Він добре говорить жінкам. Він зцілив раба, якому учень відсік вухо. (Лк 22:50,51) Оце висота і краса Христа! Хто б ми не були, скільки б нам не було років, яке б служіння не несли, завжди маймо Духа Христа. Амінь!

 

Будь уважним учнем Христа – Валера Савич проповідь

Тексти Писання:

1. (2 Царів 6:8-10)

«8. Сирійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зо слугами своїми, говорячи: На такому то й такому то місці буде моє таборування. 9. А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни! 10. І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.»

Презентація теми:

Всім знайома ця історія зі Старого Заповіту, але хотілося б застосувати її, як прообраз для кожного з нас. «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.» (1 Петр. 5:8) У кожного з нас на християнському шляху є великий супротив. «…відомі бо нам його задуми!» (2 Кор.2:11) Його ціль щоб красти й убивати та нищити. (Ів. 10:10) У дні Єлисея прийшов Сирійський цар і мав засідки в певних місцях, але чоловік Божий попереджував царя про небезпеку. (2Цар.6:9) Чи задаєте ви собі питання, коли приходите в Дім Божий: «Що я очікую від цього служіння?» Одна з причин – почути Слово Господнє, щоб Бог попередив, де завтра диявол може встановить засідку. Якщо будемо уважні до Божого Слова, то Господь обов’язково вкаже у якому напрямку рухатися. Боже Слово сильне освітити наші шляхи. Дуже зручно йти коли є світло, але як важко рухатися, коли взагалі нічого не видно. Якщо в нашому житті нічого не видно, то проблема в нас особисто. Господь бажає зберегти і захистити нас, щоб все виконавши, ми  витримали і дійшли до вічного життя. (Еф. 6:13)  Без Бога ні одна перемога не відбудеться в нашому житті. (Ів. 15:5) «…більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.» (1 Ів. 4:4) «Переможець наслідить усе…» (Одкр. 21:7) Лише той перемагає, хто зустрічає труднощі, адекватно реагує і, підперезавшись Словом Господнім, отримує перемогу. Через це прославляється Господь і укріплюється наша віра. «…більше вважати на почуте, щоб ми не відпали…» (Євр. 2:1) «Бо Боже Слово живе та діяльне…» (Євр. 4:12) «І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди..» (Ів. 1:14) Сьогодні Слово Господнє Духом Святим має силу умудрити, наставити нас. Бог не залишив нас сиротами, Він прийшов і поселився в нас. Його бажання щоб ми мали спілкування з Ним. Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *