4 серпня 2021 рік, служіння в середу

Не сумуємо, роблячи добро – Андрій Кравчук проповідь

“І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм…” (Лк. 15:20,21)

Бути християнином, як за назвою, так і без вияву жертовної любові по відношенню свого ближнього, не можливо. Слово Боже звертає нашу увагу на служіння Ісуса Христа, як головний приклад для наслідування. Його вчення завжди знаходило відображення у відповідних вчинках. Але більшість шукали Його задля завдоволення власних потреб, а не через Євангельське світло істини та любові.

Бути достойним Христа — брати відповідальність за свої рішення, які ми ухвалюємо у повсякденному житті. Напевно, ви помічали, що на добро, зроблене нами, люди не завжди відповідно реагують. Іноді стає боляче від того, коли людина має необхідність лише у наших добрих справах. А ми як і не потрібні. Це не має зупиняти. На відміну від людей, Сам Творець Всесвіту любить і цінує нас, оскільки ми є Його дітьми. 

“А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.” (Гал. 6:9) Амінь!

 

Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно – Олександр Руденко проповідь

Третя Заповідь Закону Божого – “Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно” – вимагає від нас шанобливого ставлення до святого імені Божого.

Неблагоговійне вживання Його імені всує (без потреби), наприклад: у порожніх розмовах, жартах, є неприпустимо. “…бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.” (Вих. 20:7)

Для того, щоб використовувати Божий авторитет за призначенням, треба бути впевненим у Господній прихильності. Вживання імені Божого у своїх цілях, висунення від імені Божого якихось своїх вимог, до чого Бог насправді не причетний, є дуже небезпечно. Яскравий приклад цього ми знаходимо на сторінках Біблії – лжепророки, які прикривалися словами “так говорить Господь”, говорили наміри власного серця.

Щоб ми не ганьбили і не зневажали ім’я Боже, важливо бути Його справжніми послідовниками: будувати і цінувати відносинами з Ним, славити Його всіма своїми словами та вчинками у повсякденному житті.

“Шанує син батька, а раб свого пана; та якщо Я вам батько, де пошана Моя? А якщо Я вам пан, де страх передо Мною?” (Мал. 1:6) Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *