4 липня 2018 рiк, служiння в середу

Скiльки важить твоє слово? – Анатолiй Кибукевич проповiдь

«Якби ти знав, як много важить слово…», – писав Іван Франко. Слова в житті людини відіграють глобальну роль, але іноді ми забуваємо про це. Біблія закликає пильнувати за своєю мовою адже саме через слова людина багато помиляється. Гниле слово, неправда, лихослів’я, марнослів’я, нарікання, осуд, плітки, обмова, наклеп, брехня, переноси, очорнення, крик, лість, насмішки, лайка, прокляття, зневага, балакучість, пусте слово, лихослів’я, жарти. «Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть, так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!…» (Прип. 26:18,19) 

Біблійні образи:

1. Ми – стерничі, капітани корабля свого життя, а наш язик – це кермо.

Ап. Яків говорить: «Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо. Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло. От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо. От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий. Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса! І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, ,язик сквернить усе тіло, запалює запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською, та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної! Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу. Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було! Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.» (Як. 3:1-12); Нам здається, що саме ситуації продиктовують наше життя, але причиною стають сказані слова. Тож як важливо навчитись правильно і мудро говорити. 

Притча «Скільки важить сніжинка?»

Одного разу маленька синичка, сидячи на засніженій гілці дерева, запитала в дикого голуба:

– Скажи мені, скільки важить одна сніжинка?

– Майже нічого, – відповів він їй.

– Тоді я хочу розповісти тобі дуже цікаву історію, – вела далі синичка. – Одного разу я сиділа на ялиновій гілці, й почався снігопад. Це ще не була завірюха, й легкі сніжинки спокійно лягали на дерева. Оскільки в мене не було інших занять, то я розпочала рахувати сніжинки, що опускалися на мою гілку. І ось впало 3.751.952 сніжинки. Коли ж легенько і тихенько впала 3.751.953-тя сніжинка, таке собі майже нічого, як ти з цього приводу висловився, – гілка зламалася…

Після цього синичка злетіла, залишивши голуба у глибокій задумі.

Скільки важать наші слова? Часом слова, які «не важать» нічого, причиняють біль й образу іншим. Бог наділяє слова владою, слова мають доленосне рішення. Саме ваші слова можуть творити добро або зло, підбадьорувати або принижувати, будувати або руйнувати. (Бут. 31:26-35; 35:17-19) (Суд.17:1,2) 

 2. Наші вуста – наша їдільня.

  • «Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх. Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.»  (Прип. 18:20,21); 
  • «Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.» (Прип. 15:1);
  • «…м’якенький язик ломить кістку.» (Прип. 25:15);

Ми годуємось тим, що говоримо! Біблійні приклади: Авігея та військо Давида (1Сам. 25:14-35), зустріч Ісава та Яківа (Бут. 33:1-16)

3. Наші слова – підсилювач дійств.

  • «І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися. І сказав Даниїл до старшого, якого начальник евнухів призначив…» (Дан. 1:8,11) 
  • «Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!» (Фил. 4:8);           

Від чого залежить добра мова?

  • «Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.» (Прип. 22:11);
  • «…Бо чим серце наповнене, те говорять уста.» (Мт. 12:34);

Пильнуймо за станом свого серця, щоб наші слова були сповнені мудрості і добра. Будьмо швидкими на допомогу! Нехай благословить Господь! Амінь!

 

Пилип. Божий благовісник – Микола Плетньов проповiдь

  • «Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!» (Пс. 121:1);
  • «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам…» (Одкр. 2:17);
  • «Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.» (Прип. 14:23);
  • «Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.» (Мт. 12:37);

Слова відіграють важливу роль в житті людини. Спасіння від вічної загибелі можливе тільки через сповідання гріхів і визнання Христа особистим Спасителем. «Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння… Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений.» (Рим. 10:9,10,13) 

За часів першоапостольської Церкве Дух Святий по-особливому діяв серед народу. «Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані. Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах. Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю. А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову. І всім людям сподобалося оце слово, і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії… І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі. А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда. Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном. Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.» (Дії. 6:1-5,7-10) Стефан став першим, хто прийняв мученицьку смерть за свою віру в Ісуса Христа. 

Євангелист Лука в книзі Діянь Святих Апостолів вказує на Пилипа – диякона, обраного на звіщення Благогї Звістки. Бог наділив його даром євангелізму і він з дерзновінням виконував свої обов’язки до початку гонінь на Церкву. Його служіння великий приклад для наслідування.

  • «Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили. Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа. А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив. Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися. І радість велика в тім місті була!» (Дії. 8:4-8);
  •  «А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона. І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись, вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю. А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу. Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш? А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним. А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст! У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається… Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого? А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому. І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись? А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий! І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його. А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм. А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.» (Дії. 8:26-40);
  • «А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарію. І ввійшли до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього. Він мав чотири панні дочки, що пророкували. І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім’я.» (Дії. 21:8-10);

Пилип був слухняний Господу, піклуючись про свою сім’ю. Зрозумівши своє покликання, він підкорив свою волю волі Бога. Те, що дорогоцінно в людських очах, незавжди має цінність в Божих. «І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато. І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш. І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь…» (Мк.12:41-44) 

Бог дарує людині сім’ю, а разом з нею і обов’язки по відношенню до її членів. На першому місці – Господь і спілкування з Ним, на другому – сім’я, на третьому – служіння. Слово Боже не знімає відповідальності за сім’ю. «А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» (Еф. 6:4) 

Євангелист Пилип – зразок послуху і смиріння Господу. «…а з сумирними мудрість.» (Прип. 11:2)

Повага чи зневага до Божого Слова і Церкви Ісуса Христа – це не жарти, а дуже серйозні речі. Жодна людина неможе отримати спасіння без Ісуса Христа і Його СловаНехай допоможе Господь міцно триматись Його!

Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *