3 липня 2020 рік, служіння в п’ятницю

Послання до євреїв 5 розділ частина 1 – Вадим Матюха вивчення Божого Слова

Не потрібно боятися того, що можуть говорити про нас люди. Адже головне – це, що думає про нас Господь і, тільки це є справжня оцінка. Ап. Павло у першому листі до Коринтян 4:3-4 говорить: “А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе… Той же, Хто судить мене, то Господь.” (1Кор. 4:3,4)

“Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого! Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.” (Євр. 4:14,15) Ісус Христос пройшов життєвий шлях людини, постраждав на хресті Голгофи і став нашим Первосвящеником та Заступником ради того, щоб наше життя преобразилось. Він все випробував, окрім гріха, щоб нам допомогти.

“Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи, і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю. І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи. А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон. Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.” (Євр. 5:1-6) 

У Ізраїльському народі Бог призначав окремих людей на особливу місію. Він відділяв їх від суєти, забезпечуючи їх, щоб вони опікувалися народом, заступалися, вчили, наставляли в істині. Ісус виконав покладену на Нього Місію з гідністю, вважаючи за честь порятунок людей. Це приклад для всіх, хто має служіння – не підноситися над людьми, але вважати це за честь служити.

“Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська. А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю. І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.” (Бут. 14:17-20) Вперше в Біблії про Мелхиседека згадується в книзі Буття, де присутній опис зустрічі Мелхиседека й Авраама, який повертався після перемоги над Кедорлаомером та його союзниками. Говорячи про чин Мелхиседека, апостол Павло має на увазі вічне, духовне священство, що належить Ісусу Христу.

“Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою. І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння…” (Євр. 5:7-9) Ісус випробував на собі всі тяготи і людські немочі. Легко бути слухняним, коли нічого не загрожує, але Ісус показав послух, проходячи через великі страждання, щоб дати нам приклад для наслідування. Він з благоговінням виконав Свою Місію незважаючи на всі перешкоди і досяг досконалості, щоб стати нашим Первосвящеником. “А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння…” (Євр. 5:9) Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *