1 жовтня 2017 рік вечірнє служіння в неділю

Господь то мій Пастир –  Проповідь

Тексти Писання:

1.(Псалми 22:1-6)

«1. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду, 2. на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить! 3. Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости. 4. Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать! 5. Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття! 6. Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!»

Презентація теми:

Біблія складається із двох основних частин — це Старий Заповіт і Новий Заповіт.  Старий Заповіт складається з 39 книг, Новий – з 27. Усього в Біблії – 1189 розділів. З такої безлічі розділів один з найбільш відомих – 22-й псалом. Цей псалом говорить про важливість відносин пастуха по відношенню до отар овець. На Землі існує багато різних тварин, але вівця відрізняється від інших тим, що не може існувати самостійно, тому для неї необхідний захист. Давид, описуючи рівень взаємовідносин людини і Бога, використовує приклад Пастиря та овечки. Він являє Господа в образі Пастиря (доброго і щедрого пастуха). Існування овечки під загрозою якщо відсутня їжа, тому пастир піклується про неї. Як важливо визнати себе в цьому випадку овечкою в очах Бога. Адам з Євою з’їли заборонений плід з дерева пізнання Добра і Зла і втратили блаженство, яким наділив їх Господь. З’ївши плід, вони були вимушені ховатися в тіні від Бога. Життя почало наповнюватися занепокоєнням. «І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?» (Бут. 3:9) Адам без Бога жити не міг і тому Бог перший прийшов знайти його. Бог створив людину по-особливому. «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.» (Бут. 2:7) Писання говорить, що Бог є Дух. (Ів. 4:24) Якщо людина не спілкується з Богом, вона духовно помирає.  Бог необхідний для її життя. «Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!» (Пс. 22:1-2) Для людини істинне блаженство – це наявність миру та спокою в серці, але принади світу не в змозі дарувати їх. Людина, яка прийняла серцем Ісуса Христа як особистого Спасителя, отримує істинний спокій. «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Ів. 14:27) Тож нехай Божий мир завжди наповнює ваші серця!

«Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.» (1Ів 2:15,16)

Подивіться на дерево пізнання Добра і Зла, Бог заборонив людині їсти з нього. «І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання…» (Бут. 3:6) Диявол обманув Адама та Єву пообіцявши що вони стануть «немов Боги, знаючи добро й зло.» (Бут. 3:5,6) Пожадливість плоду – це пожадливість цього світу. «Стати як Боги, знаючи добро й зло» за великим рахунком це принцип, яким хвалиться світ. Яке значення має в сучасному світі пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва? Це говорить про те, наскільки є залежність від матеріального багатства. Якщо духовно спробувати охарактеризувати плід дерева пізнання Добра і Зла – це світ в якому ми живемо. Подібно до того, як диявол спокусив Адама та Єву через плід, так і світ сьогодні прагне занурити нас у різні спокуси. Адам з Євою, коли вкусили плід, то замість того щоб стати щасливими вони стиснулися з переживаннями. Багато людей шукають своє щастя, прагнуть бути переможцями свого життя, але диявол використовує свої інструменти: грощі, славу, задоволення, у тому числі і  сексуально-статеві взаємини. Перемога в цьому світі приносить в життя людини велику кількість переживань, розчарувань. Істинне щастя заховане в Бозі. Овечка вважається одною із слабких тварині тому вона є хорошою їжею для багатьох хижаків. Овечка не має здібності швидко бігати, якщо відсутня охорона пастиря, то загрожує небезпека. Ми, люди також є дуже слабкими. І диявол для того щоб знищити нас намагається загравати з нами. «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.» (1Петр. 5:8) Іншими словами диявол постійно спостерігає за нами щоб нанести поразку. І якщо людина не має захисника Пастиря – Ісуса Христа, то вона стає легкою здобиччю для диявола. «Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.» (1Ів. 4:4) «…Тому то з’явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.» (1Ів.3:8) Ісус Христос поселяється в серці людини, коли вона приймає Його своїм Пастирем. Писання говорить, що існують овечки не з нашого двору. Це овечки, які знаходяться під владою переживань і розчарувань. Тому ми маємо відповідальність щоб ці овечки зайшли всередину нашого будинку. Ми не живемо випадково, ми маємо покликання. Коли Бог створив людину, то дав настанову. «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» (Бут. 1:28) Ісус Христос дав велике доручення Своїм учням і сьогодні, воно є досить актуальне для кожного християнина: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів…» (Мт 28:19,20) Бог бажає щоб через нас люди світу цього наверталися до Господа. Приймаючи Ісуса Христа в своє серце, в людині відновлюється образ і подоба Божа. 

     Овечки слідують за пастирем не тому, що вони бачать його, а тому, що чують його голос. Так і ми, християни, йдемо за Богом не тому, що Його бачимо, а тому, що чуємо Його голос. Бог є Дух (Ів. 4:24)не можна бачити Його людськими очима, але є можливість чути Його голос. Наскільки ти сприймаєш серцем Слово Господнє? Чи не втратив ти здібність чути голос Божий? Християнин, який слухає Слово Боже і чинить згідно написаному, не може бути нещасливим. «Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!» (Пс. 22:1,2) В отарі є овечки, які неслухняні, вони проходять повз блаженства. Опиняючись на самоті, овечка дуже швидко відчуває голод адже вона не в змозі знайти собі їжу і для хижаків вона легка здобич. Слухай Голос Пастиря і йди за Ним!

     Наш Бог самий найкращий Пастир, Він ніколи не залишить нас! Я щиро бажаю і благословляю, щоб ви були тими вівцями, які уважні до Його голосу і старанно слідують за Ним. Нехай у ваших серцях завжди перебував достаток Божого блаженства. Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *